Підміна понять

На сторінках цього сайту ми не часто згадуємо про вкрай сумне явище підміни справжніх духовних понять вигаданими людськими, або ж перекрученням явних біблійних істин. Спільноти ж людей, яких об’єднує спільне духовне затьмарення, прийнято називати «сектами». Тому ми будемо далі використовувати це слово. Але варто відразу відзначити, що слово «секта» часто використовують у значно ширшому значенні: наприклад, коли до сектантів відносять представників (віруючих) інших християнських конфесій. Таке нерозумне ділення людей може мати вкрай сумні духовні наслідки для того, хто вважає себе прибічником істинно «вірної» та єдино «правильної» Церкви. Не варто забувати біблійних слів: «Хто злословить на брата або судить брата свого, той злословить на закон i судить закон: коли ж ти закон судиш, то ти не виконавець закону, а суддя. Один є Законодавець i Суддя, Який може спасти i погубити; а ти хто, що судиш ближнього?» (Як. 4:11,12). Тому перш, ніж обзивати людей «сектантами», варто зацікавитися, а чи дійсно ваша думка відповідає дійсності: чи визнають ці люди Нікеоцареградський «Символ віри» чи ні? Бо якщо люди визнають «Символ віри» (або як у народі кажуть: «Вірую»), то називати їх сектантами буде якось поспішно і нерозумно.

Далі хотілося висловити кілька думок стосовно людей, чиє віровчення, що прикриваючись християнською атрибутикою, або ж у певній мірі копіюючи його, відкидає або ж перекручує «Символ віри» (що втім, одне й те саме). Тобто про справжніх «сектантів». Загалом, сектантами не народжуються, ними стають (це саме стосується християн, між іншим). Що ж заманює людей у диявольські тенета? Сект величезна кількість, але грають вони зазвичай на двох людських слабостях (пристрастях): марнославстві і гордині.

Марнославстві – коли кажуть людині лише приємне, коли постійно хвалять, возвеличують її. На цьому фоні Церква, чесно кажучи, виглядає «не вельми» постійним нагадуванням про гріховність людини. Але вся річ у тім, що цим людям намагаються допомогти, а от від вихваляння точно не буде жодної користі.

Гординя – коли вселяють людям, що лише вони «спасуться», або через особливе посвячення, таємне знання, або через випробовування, які долають (і які на них покладають їхні «гуру»). Крім того, цілком можливе поєднання двох підходів: тішення людських марнославства і гордині.

Звісно, нічого доброго в цьому немає. Але ще гірше, коли подібні методи починаються використовуватися в Церкві, коли людьми починають маніпулювати священнослужителі заради своїх корисних цілей, які можуть аргументуватися інтересами Церкви, чи навіть заради блага тих самих людей.

Редакція сайту


Ваш коментар: