Знову про Головне в Церкві

«Йдіть, навчайте всі народи, хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа, навчаючи їх зберігати все, що Я заповів вам» (Мф. 28:19,20), – цими словами Христос вказав на основне завдання Церкви, все інше в її діяльності – другорядне, яким би важливим воно не здавалося в певний проміжок часу.

«Ви – сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробиш її солоною? Вона вже ні до чого не придатна, хіба що бути викинутою геть на потоптання людям» (Мф. 5:13), – а це попередження Христове, про те, що чекатиме християн, якщо вони забудуть про мету свого покликання: свідчити словами і справами про Воскреслого Христа, про те, чому Він вчив нас і про важливість Його наслідування. Про це вже говорилось на сторінках цього сайту.

Нічого нового тут немає, Бог промовляв про це раніше, промовляє й сьогодні. Причому – найнаочнішим чином. Яким? – Багатьма способами, але візьмемо для прикладу найбільш явні.

Де християнські Церкви Близького Сходу, де Візантія, де Карфагенська Церква? – Їх немає, вони давно зникли (стосовно Візантії чи Карфагенської церкви) чи зазнають нищівних гонінь, як більшість Церков Близького Сходу сьогодні. Що стало причиною подібного стану речей. Гріхи? – «Весь світ лежить у злі» (1Ін. 5:19), – ці слова написав апостол Іоанн Богослов більше 19 століть тому. І як ми бачимо: світ з тих часів мало змінився. Якщо ж слідувати логіці, що за гріх повинне бути неминуче покарання, тоді весь світ являв би собою суцільну війну та розруху. Насправді, це не так, попри всі негаразди. І грішили, напевно, християни Ближнього Сходу не більше за нас з вами. Тоді в чому річ? «Бо час розпочатися судові з дому Божого» (1Пет. 4:17). Якщо Церква представляє Бога на землі, то відповідно, і питається з неї першої. От чому, бути християнином – це, передусім, не привід для гордощів, тим більше самопіднесення чи самовихваляння, а заклик бути «світлом світу» та «сіллю землі», нести благу звістку про Воскреслого Христа, свідчити про це словами і справами, самим життям.

Редакція сайту


Ваш коментар: