Подвиг Макавеїв

Мученицька гибель семи братів і матері, Юліус фон Каролсфельд

14 серпня розпочинається Успенський піст, також православна Церква в цей день вшановує пам’ять семи Святих Мучеників Макавеїв. Саме на них хотілося звернути увагу, бо як сказано у Святому Письмі: «Усе це сталося з ними як приклади, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків» (1Кор. 10:11). Не знаю, чи досягли ми останніх віків, але як приклад для повчання історія семи братів Макавеїв та їхньої матері явно заслуговує.

Їхню історію можна дізнатися з Другої Книги Маккавеїв, що отримала назву на честь братів Маккавеїв, які очолили повстання проти сирійських греків у 166-160 рр. до Р.Х., які поневолили Іудею та заставляли поклонятися поганським божкам. З часом макавеями почали називати всіх захисників та сповідників віри під час гонінь правителя Антиоха Єпіфана, що на той час правив Іудею.

Що нам відомо про сім братів та їхню мати? – «Були схоплені сім братів з матір’ю, яких примушував цар їсти недозволене свиняче м’ясо, їх били бичами і жилами», – свідчить 2 Маккавейська книга (7:1).

Але всі вони відмовилися виконати царський наказ: «Один з них, взявши на себе відповідь, сказав: про що ти хочеш запитувати, або про що дізнатися від нас? ми готові краще померти, ніж переступити отецькі закони» (7:2).

За це нечестивий цар наказав піддати всю родину страшним тортурам, розпочавши по черзі зі старшого брата до меншого, закінчуючи матір’ю. Всі вони, зазнавши страшних мук, залишились непохитними, ставши для нас прикладом стояння у вірі.

– А чи вартує того мучеництво? – цим питанням задаються люди всіх часів. Не будемо спішити з відповіддю, а краще розміркуємо, у що ми віруємо, тобто, що складає предмет нашої віри.

Для братів Макавеїв та їх матері віра в батьківські закони складала основу їхньої ідентичності, відступ від цих законів дорівнював втраті свого «Я», втрату особистості. Для більшості з нас приналежність до певної християнської конфесії, а саме під цим багато хто сприймає поняття «віра», є просто культурною ознакою, тому зрозуміло, що навряд чи хто з подібним ставленням буде відстоювати переконання під загрозою тортур. Для кого ж віра – це особисті стосунки з Творцем, той не так легко відмовиться від своїх переконань.

На щастя, на нинішній день в Україні більшості людей не треба зазнавати тортур для відстоювання своїх релігійних переконань, хоча, звичайно, справа не обходиться без випробувань: як, наприклад, давати хабара чи намагатися чинити чесно, по закону (передусім Божому, а потім – людському), брехати чи відстоювати правду, простіше кажучи: жити за Заповідями Божими чи за законами світу цього, які часто-густо суперечать цим Божим заповідям. Насправді, це не так вже легко жити як того хоче Бог, як покликані жити християни, хоча, звичайно, це значно легше, ніж те, що зазнали брати Макавеї та їх мати, – їхній приклад це зайве нагадування, щоб ми менше скаржилися на свою «тяжку» долю.

«Вірний Бог, Який не попустить вам, щоб ви були спокушені більше, ніж можете, але разом із спокусою дасть і полегшення, щоб ви могли перенести» (1Кор. 10:13). – Змогли перенести мученики Макавеї, з Божою допомогою зможемо перенести й ми всі негаразди та круті повороти долі. Головне тут покладатися на Господа.

Автор: Михайло Лукін (з циклу: “Наслідуючи біблійні приклади“)