Смерть

Смерть – саме це слово викликає в нас безліч суперечливих відчуттів. Ми так влаштовані, що навіть не можемо собі уявити, як так можна бути мертвим: коли нічого не відчуваєш, не мислиш, не можеш навіть ворухнутися. Страшно навіть подумати про таке, тому людина зазвичай жене від себе щонайменші думки про смерть. Тільки страшенний життєвий тягар або неминуче передчуття смерті, що викликане старістю чи невиліковною хворобою заставляє людину згадувати про неї.

Саме цікаво, що згідно з церковним вченням, яке ґрунтується на Біблії, смерть з’явилася не відразу з появою людини на землі. Людина, створена на образ і подобу Божі (див. Буття 1:27), була безсмертною. Але внаслідок переступу Божої заповіді не їсти плодів з «дерева пізнання добра і зла» (Буття 2:17), людина відпала від Бога – подавця Життя, – і тому втратила своє безсмертя. Чому саме так сталося, чому Бог допустив таке – це тема окремої розмови.

Але Бога такий стан речей не влаштовував, і тому Він послав на землю “Сина Свого Єдинородного, щоб усякий, хто вірує в Нього, не загинув, а мав життя вічне” (Ін. 3:16). Взагалі, фактично вся Біблія (окрім перших двох розділів книги Буття), присвячена тому, як Бог повертає блудну людину до її первозданного, безсмертного стану.

«Останній же ворог знищиться – смерть» (1Кор. 15:26), – так фактично підсумовує людську історію апостол Павло. У підсумку смерть не буде більше володарювати над нами, люди знову будуть жити вічно – як і задумав наш Творець.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

You may use these HTML tags and attributes: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>