Місія: Повернення до Бога

Святий Іоанн Хреститель (фрагмент), Леонардо да Вінчі

Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя” Мф. 11:11.

Коли священику Захарії випав жереб увійти до Єрусалимського храму і служити перед Господом, навряд чи він припускав, що це богослужіння увійде до історії людства. Багато років вже трудився праведний Захарія при Храмі. Служіння ніколи не було для нього рутиною, але можна припустити, що, вступивши до Храму в той пам’ятний день, старий, досвідчений Захарія не чекав побачити нічого нового.

Спочатку все йшло як завжди. Безліч народу молилася біля храму, а старанний священик Захарія в строгій відповідності з релігійними приписами кадив фіміамом біля кадильного жертовника. Але раптом він побачив щось, що збентежило його. Навіть для досвідченого, бувалого священика то була дійсно, як би зараз сказали “позаштатна ситуація”. Перед ним, праворуч жертовника кадильного, абсолютно несподівано з’явився ангел Господній.

Як відомо, ніхто окрім священика не мав права наблизитися до жертовника. Не дивно, що Захарія, який абсолютно не очікував когось побачити, злякався. Перед ним була навіть не людина, але ангел. Звернувшись до священика по імені, ангел сказав: “Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя…” (Лк. 1:13).

Про яку молитву говорив ангел? Річ у тім, що довгі роки бездітні Захарія і його вірна дружина Єлисавета молилися про зачаття дитини. Знову і знову зверталися вони до Бога з одним лише проханням: даруй нашій сім’ї поповнення. Але дітей у них не було. Можна припустити, що в кінці-кінців священик і його дружина змирилися зі своєю долею. Будучи в похилих роках, вони ймовірно вже загубили минулий молитовний запал.

Але от з’явився архангел Гавриїл і приніс розгубленому священику несподівану звістку: “Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоан; і буде тобі радість і втіха, і багато хто народженню його зрадіє” (Лк. 1:13,14). Всемилостивий Бог нарешті вирішив відповісти на молитви престарілої пари і утілити в життя Свій святий задум. У похилі роки на Захарію чекали радість і веселощі довгожданого батьківства.

Хто ж були ті “багато”, які за словом архангела Гавриїла мали також зрадіти про народження Іоанна? Господь провіщав відповісти не лише на молитви Захарії і Єлисавети. Іоанну належало стати Предтечею, передвісником Когось більшого. Бог вирішив задовольнити благання народу Свого, дарував йому обітованого Спасителя – Ісуса Христа. Через шість місяців той же ангел Господній Гавриїл з’явиться Діві Марії із звісткою про непорочне зачаття Ісуса. Іоанн же був покликаний сповістити людству про Царство Боже, що наблизилося, про прийдешнього Христа. Йому належало стати Предтечею – найбільшим пророком, який готує шляхи для благовістя Христового.

Архангел також сповістив Захарії, що Іоанн “буде великий перед Господом“. Ці слова знайшли своє найвище підтвердження, коли через три десятиліття Сам Христос засвідчив: “Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя” (Мф. 11:11). Велич Іоанна виражалася не в його фінансовому добробуті чи світській славі, але в непохитній вірі, у максимально можливому сподіванні на благодать Божу.

Іоанн Хреститель не написав жодної книги і формально ніколи не був апостолом Христовим. У земному житті йому не довелося на власні очі побачити диво воскресіння Спасителя, про Якого він сповіщав так невпинно. Іоанн не зробив жодного дива у прямому розумінні цього слова. За час служіння йому вдалося зібрати навколо себе невелику групу учнів, але і ті в підсумку пішли за Христом.

Образно виражаючись, Бог призвав Іоанна грати другу скрипку в дивному оркестрі благовістя. Іоанн блискуче виконав важливу партію, не впавши в гординю і спротив. Навіть коли народ був готовий проголосити Хрестителя своїм довгожданим Месією, Іоанн миттєво відкинув цю ідею, як нечуване блюзнірство. Він прекрасно знав, що за ним йде справжній Месія, у Якого навіть праведний Іоанн, великий пророк Божий, схилившись, не був гідний розв’язати ремінь взуття. У той час раби чи слуги розв’язували своєму хазяїну ремінь на сандалях, коли той повертався додому після щоденних трудів. Для Іоанна навіть таке служіння Господу здавалося найбільшою честю, якої він вважав себе негідним.

Так, Іоанн був великий у своєму упокоренні перед Господом. Проте це зовсім не означало, що він був поступливим відносно людського гріха. У жодному разі! Релігійних начальників, які зрадили святий Закон Божий, він, не соромлячись в епітетах, порівнював із зміями. А коли жорстокий цар Ірод зійшовся з дружиною свого брата, Іоанн прямо сказав цьому всесильному деспотові: “Не личить тобі мати її” (Мф. 14:4). Хреститель безстрашно викривав гріх, без погляду на обличчя. Саме за це він і був кинутий до темниці і згодом страчений.

Іоанн Хреститель викриває царя Ірода, Джованні Фатторі

Але зауважте: ненависть до гріха дивним чином поєднувалася в Іоанна Хрестителя з любов’ю до грішника. От чому прагнув до нього народ, що каявся. Великий пророк не дивився на минуле людини і був готовий хрестити в річці Йордан будь-якого грішника, який щиро розкаявся і жив надією про прийдешнє Царства Боже, – будь то колишня блудниця чи корумпований у минулому держслужбовець. Заклик Іоанна про щире покаяння, про живу віру в обітниці Божі був звернений до всіх без виключення.

Сам Бог обрав Іоанна для Своєї великої місії – підготувати шляхи Господні. Дивним чином, ця підготовка почалася, коли Іоанн був ще в материнській утробі. З Євангелія ми знаємо, що, коли Діва Марія, яка вже зачала Ісуса від Духа Святого, прийшла до Єлисавети, “заграло дитя в утробі її” (Лк. 1:41). Це був Іоанн. Дивним, незрозумілим нам чином майбутній пророк вже відчував близькість свого Месії. Це гостре відчуття прийдешнього позбавлення Божого пронизало все Іоаннове служіння. Радість про Господа, яку Бог відкрив йому вже в материнській утробі, ніколи не покидала Предтечу.

Навіть у смерті своїй Іоанн став Предтечею Христовим. У темниці царя Ірода Іоанн був обезголовлений. Убитий без суду і слідства, на догоду жорстокосердій дружині Іродовій. Своєю трагічною долею він провістив прийдешню смерть Господа в ім’я спокутування обраних Своїх. Так, Іоанну не вдалося на власні очі побачити розп’яття Христове і Його дивне воскресіння. Але Іоанн дійсно співрозп’явся Господові. Цілком сподіваючись на обіцяння Божі, він дивився в майбутнє поглядом віри і ясно бачив контури прийдешнього спасіння Божого.

Писання учить, що Христос – це Жених, а Церква – Його Наречена. У такому разі, Іоанна ми можемо порівняти з другом Жениха, який радіє, почувши Його голос. Духовна велич Іоанна меркнула порівняно з величчю Господньою. І великий пророк у своєму упокоренні лише радів цьому, сповіщаючи: “Йому належить рости, а мені умалятися” (Ін. 3:30).

Іоанн стояв між двох великих епох людської історії – між Старим і Новим Завітом. Він був пророком, подібним до древнього Іллі. Одяг з грубої верблюжої шерсті, скромна їжа Іоанна, що включала сарану і дикий мед – усе це живо нагадувало ізраїльтянам про одного з найбільших пророків Старого Завіту – Іллю. Важливо, що за чотири з половиною століття до Іоанна, в останніх рядках Старого Завіту, Сам Бог сповістив через пророка Малахію: “Ось, Я пошлю до вас Іллю пророка перед настанням дня Господнього, великого і страшного” (Мал. 4:5). Іоанн дійсно прийшов “з духом і силою Іллі” (Лк. 1:17). Він став обітованим посланцем, який невпинно готував шляхи Господні.

Святий Іоанн Хреститель, Леонардо да Вінчі

Його проповідь і хрещення сповіщали щось нове, досі нечуване. За допомогою Іоанна Господь Бог намірився очистити народ Свій сльозами розкаяння і водою хрещення. От чому Іоанн увійшов до історії церкви не лише як Предтеча, але як і Хреститель. Закликаючи Ізраїль до покаяння, хрещення і віри, Іоанн готував народ Божий до довгожданого пришестя Господнього.

“Поверніться до Бога, наверніть до Нього серце своє і розум” – закликав він народ. – “Залиште гріх і прийміть праведність Божу! Перейдіть від смерті до життя, від невіри до віри! У покаянні зверніться до всемилостивого Бога!”

Гучний голос Іоанна звучить і понині. Його слово дзвінкою луною відгукується в проповіді святої Євангелії Христової. Будьте готові до пришестя Господнього! Покайтеся! Відверніться від гріхів і набудьте дивного спасіння Божого! І нехай віра ваша принесе щедрий плід благих справ.

За милістю Божою, свята Церква Христова перейняла естафету пророчого служіння Предтечі. В очікуванні Другого пришестя Господнього Церква нині кличе людей до покаяння, Церква проголошує Благу звістку про милість Божу в Христі. Церква відбиває блискуче світло Христове, освітлюючи пітьму гріховного світу.

Як же відповісти нам на цю дивну проповідь? Передусім, покаянням і вірою в Христа. Якщо ми ще не пізнали Господа, то Іоаннова проповідь, підхоплена церквою, готує наше серце до прийняття Спасителя. Ну, а якщо ми вже в Христі, то приклад Хрестителя кличе нас на самовіддане служіння Господові. У цей сприятливий час ми повинні сповістити іншим про спасіння в Христі.

Свідчивши про Іоанна, Господь сказав: “Істинно кажу вам: не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя; але найменший у Царстві Небесному більший за нього” (Мф. 11:11). Даруй же нам, Господи, сил, щоб жити згідно нашого великого обрання в Царстві Твоєму! Амінь.

Автор: Сергій Соседкін

Усе по темі: Усікновення глави Іоанна Предтечі