Служити Богу

Остання Христова проповідь, Джеймс Тіссо

«Прийде навіть час, коли всякий, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові. Так будуть робити, бо не пізнали ні Отця, ні Мене» (Ін. 16:2,3), – казав Христос Своїм учням під час Тайної вечері. Невдовзі Його схоплять, звинуватять у богохульстві (див. Мф. 26:65) та піддадуть жорстокій страті. Дехто вважав, що тим самим послужив Богові… віддавши на смерть Сина Божого. Подібна доля чекала на апостолів – окрім Іоанна Зеведеєвого вони всі зазнали мученицької смерті. – «Так будуть робити, бо не пізнали ні Отця, ні Мене», хоча вважатимуть, що служать Богу, виконуючи Його приписи, що містяться в Священному Писанні, – для нас у Старому Завіті, бо письмена Нового Завіту ще не були записані.

Але виявляється, що все Старозавітне Писання, «весь Закон і Пророки», утверджується «лише» на двох заповідях: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю. Це є перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: люби ближнього твого, як самого себе» (Мф. 22:37-40). І саме цікаво, що ці заповіді взаємопов’язані.

Згідно цього наше ставлення до Бога вимірюється нашим ставленням до ближніх, осіб, які знаходяться в певний час поруч з нами, і все: добре чи погане, що робимо їм, Бог відносить на Свою адресу: «Зробивши це одному з цих братів Моїх менших, Мені зробили» (Мф. 25:40). Так що послужити Богові без допомоги ближнім просто неможливо: «Хто каже: “Я люблю Бога”, а брата свого ненавидить, той говорить неправду: бо той, хто не любить брата свого, якого бачить, як може любити Бога, Якого не бачить?» (1Ін. 4:20).

Любов до ближніх без любові до Бога опускається до догоджання їм, якщо взагалі матиме місце, бо люди можуть робити добрі, дивовижні речі (а допомога ближнім безсумнівно потрапляє в категорію дивовижних речей у світі, якій  «лежить у злі» (1Ін. 5:19)), тільки, якщо орієнтуватиметься на щось дійсно грандіозне, по-справжньому величне. Наприклад, на той факт, що допомагаючи ближнім – ти тим самим служиш своєму Творцю.

На словах це виглядає ніби просто, але недаремно слово «лише» обмежене «лапками», бо слідування цим заповідям веде нас до досконалості (звичайно, до певної можливої міри) за закликом Христовим: «Отже, будьте досконалі, як Отець ваш Небесний досконалий» (Мф. 5:48). А це, насправді, дуже непросто, куди як простіше вигадати купу непотрібних приписів і правил, і обманювати себе, що виконанням їх ти служиш Богу. Деякі ж люди у своїх намаганнях послужити Богу, а насправді потураючи своїм чи чужим амбіціям, йдуть на справжні злочини, навіть до вбивства людей. Це відбувалося в новозавітні часи, відбувалося в пізнішу пору, триває, на жаль, і сьогодні. Люди роблять це, «бо не пізнали ні Отця», ні Сина Його, Господа нашого Ісуса Христа.

Автор: Михайло Лукін (з циклу: “Наслідуючи біблійні приклади“)

Усе по темі: 15 неділя після П’ятидесятниці