Іспит сумління на основі Псалма 50

Браття, чинімо покуту, скільки б нам не довелося пробути на цій землі, бо ми – глина в руках гончаря (див. Єр. 18:1-6). Що робить гончар, коли зліплений посуд розіб’ється або деформується? Він знову бере його в руки, окрім тих випадків, коли посуд вже був обпалений в печі. У такому разі гончар уже нічого не може вдіяти. Подібне стається і з нами, мої браття, поки ми живемо на цьому світі. Тому всім серцем жаліймо за наші гріхи, скоєні в тілі, аби – ще перебуваючи в часі – могли отримати спасіння від Господа. Коли ж відійдемо з цього світу, уже не зможемо ані покутувати, ані визнавати наші гріхи. Браття мої, вічне життя ми отримаємо лише тоді, коли з’єднаємося з волею Отця, зберігаючи чистим наше тіло та виконуючи Божі заповіді.

Нехай ніхто з вас не каже, що наше земне тіло не підлягатиме судові і що воно не призначене до воскресіння. Хіба ви не зазнали спасіння у своєму тілі? Хіба, перебуваючи в ньому, не отримали вічного життя? А тому наш обов’язок – турбуватися про тіло, бо воно є святинею Бога (див. 1Кор. 6:19). У тілі ви були покликані, отож, і в тілі дійдете до пізнання Бога. Якщо Христос, наш Господь, прийняв тіло й таким чином покликав нас, то й ми отримаємо нашу вічну винагороду в тілі. А тому повчаймо одні одних, щоб ми всі могли дійти до Божого царства. Поки можливе наше оздоровлення, вручаймо себе Богові, нашому Лікареві, і не забуваймо віддати Йому належну честь.

Климентій Римський, «Друге Послання до коринтян, 8-9».

Ти, багатий на благодать і милосердя, Ти, що очищуєш грішників з бруду гріхів, обмий мене Своїм ісопом і змилуйся наді мною. У Своєму милосерді будь до мене ласкавий, так, як Ти був добродушним до митаря та грішниці. Христе, Ти, що прощаєш провини грішникам і приймаєш каянників, Спасителю людського роду, май милосердя і до мене. Якщо навіть праведному важко осягнути спасіння, то що робити мені, грішникові? Я не трудився під палючим сонцем і не зносив трудів дня, бо належу до тих, хто почав працювати об одинадцятій годині. Спаси мене і будь до мене милосердний! Мої провини зіштовхнули мене на землю, а я – ніби в рові – занурився в безодню засудження. І хто, як не Ти, Творче і Мудросте, може повернути мені чудову красу, яку Ти створив у мені на початку як Твій образ і подобу? Я зі своєї волі став невільником гріха. У Своєму милосерді визволи мене, Господи, і помилуй мене. Мої думки стали причиною мого страху та неспокою. Я відчуваю сумнів, оскільки моя провина більша від моря, а бруд моїх гріхів більший від морських хвиль. Моя єдина надія в словах, які Ти сказав грішникам: «Кличте мене, і Я вас вислухаю; стукайте, і Я вам відкрию». Тому благаю Тебе, ніби грішниця; прикликаю Тебе, як митар і як блудний син, який розтринькав увесь маєток. Взиваю: «Господи, я згрішив проти неба і проти Тебе!»

Рабула з Едеси, «Літургійні гімни», 1-2.

* * *

«Помилуй мене, Боже, з великої милости Твоєї, і з великого милосердя Твого прости провини мої. Особливо омий мене від беззаконня мого і від гріха мого очисти мене» (Пс. 50:3-4).

  • У хвилину тиші визнаю Богові гріхи, які я скоїв останнім часом… Це буде момент, коли я в правді стану перед Богом і перед собою. Це початок моєї внутрішньої мандрівки до правди та свободи…

«Бо беззаконня моє я знаю, і гріх мій повсякчас переді мною. Проти Тебе єдиного я згрішив і лукаве перед Тобою вчинив, отже, праведний Ти у слові Твоїм і справедливий у присуді Твоїм» (Пс. 50:5-6).

  • Я попрошу в Господа прощення моїх гріхів. Визнаю Йому, якими були причини та мотиви конкретних вчинків. У Його присутності намагатимуся зрозуміти й оцінити кожен свій вчинок.

«Ось бо в беззаконні зачатий я, і в гріхах породила мене мати моя» (Пс. 50:7).

  • Щиро визнаю Господеві не лише мої конкретні провини, а й слабкість і крихкість мого серця. Бо я – людина і почуваюся слабким. І не роблю того, що хочу робити, а роблю те, чого не хочу…

«Бо Ти істину полюбив єси, невідоме й таємне мудрости [Твоєї] явив Ти мені» (Пс. 50:8).

  • Попрошу про дар мудрости, щоб із допомогою Його благодаті зміг краще пізнати правду, приховану в моєму серці. І щоб завдяки цьому я зміг стати вільною людиною.

«Окропи мене ісопом – і очищуся, омий мене – і стану біліший від снігу. Дай мені почути радість і веселість – і зрадіють кості мої упокорені. Відверни лице Твоє від гріхів моїх і прости всі беззаконня мої.» (Пс. 50:9-11).

  • Проситиму Господа про дар надприродної радости, яка випливає з досвіду Його прощення.

«Серце чисте створи в мені, Боже, і духа праведного віднови в нутрі моєму. Не відкинь мене від лиця Твого і Духа Твого Святого не відніми від мене. Поверни мені радість спасіння Твого і духом могутнім укріпи мене» (Пс. 50:12-14).

  • Усвідомлю собі, що лише Господь може перемінити моє серце так, щоб воно було чисте… Я щиро попрошу Його про це…

«Навчатиму беззаконників шляхів Твоїх, і нечестиві навернуться до Тебе. Визволи мене від вини кривавої, Боже, Боже спасіння мого, і язик мій радісно славитиме правду Твою» (Пс. 50:15-16).

  • Постановлю виправитися. Якими конкретними вчинками та постановами я відповім на Його прощення? Як намагатимуся розпізнавати Його волю в моєму житті?

«Господи, відкрий уста мої, і уста мої сповістять хвалу Твою. Бо коли б Ти жертви забажав, приніс би я: всепалення Ти не бажаєш» (Пс. 50:17-18).

  • Що конкретно від сьогодні робитиму як співпрацівник правди?

«Жертва Богові – це дух упокорений, серцем скорботним і смиренним Ти не погордуєш» (Пс. 50:19).

  • Подякую Господеві за дар покаяння та внутрішньої переміни…

«Ублажи, Господи, благоволінням Твоїм Сион, і нехай збудуються стіни єрусалимські. Тоді буде угодна Тобі жертва правди, приношення і всепалення: тоді покладуть на Жертовник Твій тельців» (Пс. 50:20-22).

  • Ще впродовж якогось часу перебуватиму з Богом у цілковитій тиші – в Його присутності. Тепер моєю молитвою буде сама присутність. Без слів…