У чому сенс посту

Початок посту завжди, як за розкладом, піднімає тему його важливості, або простіше кажучи, у чому полягає його сенс.

Що ж, для тих, кому піст – тільки кулінарна тема чи привід побурчати на «заборони мракобісної Церкви», для них, дійсно, сенсу в посту немає. Просто тому, що одними тільки «заборонами», поклонами, вистоюванням служб, вичитуванням правил і боротьбою з гріхами (що так часто в нас буксує роками на одному і тому ж місці) не проживеш. Сенс християнства – отримання життя повноцінного, вічного, сповненого любові, радості і співтворчості з Творцем, життя разом з Христом – значно більше за це.

Не проживеш і передчуттям «розговіння» і різдвяними покупками-подарунками, не можуть вони наситити душу чимось важливим, тим, що родом, знову ж таки, з того самого вічного життя. Та взагалі, рік за роком чекати на Різдво тих або інших бонусів від Бога за хорошу церковну поведінку… Коли нарешті розумієш, що Бог – не Санта-Клаус, і що казка – хороша річ, але її таємничий сенс не зводиться до подарунків під ялинкою, відчуваєш певне розчарування і небажання дотримувати пости, звершувати аскетичні подвиги.

Але добре, якщо і не заспокоюєшся на цьому, а відчуваєш все-таки потребу набути істинного сенсу Різдва.

А сенс його в тому, що пришестя Христа у світ є не календарне свято, а саме подія, що знову і знову таємничо, реально, невідворотно відбувається в житті світу, у житті Церкви і в моєму конкретному житті. Подія, що приносить зміни не в датах світського календаря, і не в богослужебному церковному циклі, а у влаштуванні неба і землі, які виросли в тлінні і смерті, викривлені, як дерева бонсай, але Син Божий приходить їх випрямити, нехай через біль подвигу, через вогонь Воскресіння, але врятувати для життя. Дійсно, заради цього Господь наш гряде! От для того, хто присвятить сорок днів перед Різдвом оновленню в собі цієї віри, цього есхатологічного, і особистого очікування, піст буде на благо.

Автор: священик Сергій Круглов