Неділя перед Різдвом Христовим. Святих Отців

У неділю між 31 грудня і 6 січня Православна церква вшановує пам’ять святих отців – земних предків Господа нашого Ісуса Христа.

На божественній літургії цього дня читається наступний євангельський уривок: “Книга родоводу Ісуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового. Авраам породив Ісаака; Ісаак породив Якова; Яків породив Іуду та братів його; Іуда породив Фареса і Зару від Фамари; Фарес породив Есрома; Есром породив Арама; Арам породив Аминадава; Аминадав породив Наасона; Наасон породив Салмона; Салмон породив Вооза від Рахави; Вооз породив Овида від Руфи; Овид породив Єссея; Єссей породив Давида царя; Давид цар породив Соломона від дружини Урієвої; Соломон породив Ровоама; Ровоам породив Авию; Авия породив Асу; Аса породив Іосафата; Іосафат породив Іорама; Іорам породив Озію; Озія породив Іоафама; Іоафам породив Ахаза; Ахаз породив Єзекію; Єзекія породив Манассію; Манассія породив Амона; Амон породив Іосію; Іосія породив Іоакима; Іоаким породив Єхонію та братів його до переселення вавилонського. По переселенні ж вавилонському Єхонія породив Салафиїла; Салафиїл породив Зоровавеля; Зоровавель породив Авиуда; Авиуд породив Єлиакима; Єлиаким породив Азора; Азор породив Садока; Садок породив Ахима; Ахим породив Еліуда; Еліуд породив Єлеазара; Єлеазар породив Матфана; Матфан породив Якова; Яків породив Йосифа, чоловіка Марії, від Якої народився Ісус, названий Христом. Отже, всіх поколінь від Авраама до Давида чотирнадцять родів; і від Давида до переселення вавилонського чотирнадцять родів; і від переселення вавилонського до Христа чотирнадцять родів.

Різдво Ісуса Христа було так: по зарученні Матері Його Марії з Йосифом, перш ніж зійтися їм, виявилося, що Вона має в утробі від Духа Святого. Йосиф же, чоловік Її, будучи праведним і не бажаючи ославити Її, хотів потай відпустити Її. Та щойно він помислив це, як ось ангел Господній з’явився йому уві сні, промовляючи: Йосифе, сину Давидів! Не бійся прийняти Марію, жону твою, бо зачате в Ній є від Духа Святого. Народить же Вона Сина, і наречеш Йому ім’я Ісус, бо Він спасе людей Своїх від гріхів їхніх. Це ж усе сталося, щоб збулося сказане Господом через пророка, який говорить: ось Діва в утробі прийме й народить Сина, і наречуть ім’я Йому Еммануїл, що означає: з нами Бог. Прокинувшись, Йосиф зробив, як звелів йому ангел Господній, і прийняв жону свою. І не знав Її, поки й породила Сина Свого первістка, і він нарік ім’я Йому: Ісус” (Євангеліє від Матфея 1:1-25 – текст надається згідно українського синодального перекладу Біблії).

Роздуми стосовно свята та євангельського читання

Замість післямови:


2019