Стрітення Господнє

День Стрітення Господнього – одне з найбільших свят Православної Церкви. Цього дня не “зима з весною зустрічається” (як каже повір’я), а відзначається одна з ключових подій в історії взаємин Бога й людини: Богодитину, принесену на 40-й день після народження в Єрусалимський храм, зустрічає праведний Симеон. У цій події Церква вбачає зустріч двох Завітів: на зміну Старому Завіту, який персоніфікує старець Симеон, приходить Завіт Новий, що дасть людям втілений Месія-Христос.

Прийшов час, якого людство очікувало не одне тисячоліття. У світ з’явився Той, Хто стане переможцем гріха та смерті, Хто відкриє всім народам шлях у Царство Боже й шукатиме кожну зниклу вівцю… Прозріваючи це, праведний Симеон, взявши Ісуса на руки, вимовив: “Нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром,  бо бачили очі мої спасіння Твоє, яке Ти приготував перед лицем усіх народів, світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля“.

Симеон побачив Христа – і тепер може з миром “відійти до праотців”, тобто померти, щоб зійти в похмурий шеол, де знаходяться всі покійні, очікуючи звільнення. І Симеон принесе їм радісну звістку: “Чекати залишилося недовго, бо я на своїх руках тримав Того, Хто зруйнує пекло”.

Церква співає в цей день: “Давній днями, який дав у давнину Закон на Синаї Мойсею, нині бачимо як Дитину; і Закон виконуючи, як Творець Закону, за Законом у Храм приноситься й старцю вручається”. Той Самий Бог, Який говорив на Синаї з Мойсеєм та встановив юдейський Закон, тепер приноситься в Храм як дитина, виконуючи цей же Закон. У словах пісні втілюється церковне вчення про те, що за всіх часів Бог спілкувався з людством в особі Сина. Тому, зокрема, неправомірно зображувати на іконах Бога Отця, Якого ніхто й ніколи не бачив. “Давній днями”, тобто старець, у вигляді якого Бог являвся деяким пророкам до втілення Христа, – це той Самий Син Божий.

У день Стрітення Господнього в церквах, за традицією, освячуються свічки.

Традиція ця походить зі стародавнього звичаю влаштовувати в день Стрітення хід містом із запаленими світильниками (на зразок хресної ходи). Потім з’явилося повір’я, що ці свічки охороняють житло від удару блискавки. Насправді ж у молитвах на освячення свічок на Стрітення Господа Бога прохають про те, щоб, як запалені свічки своїм світлом розганяли нічний морок, так і наші душі, просвічені Духом Святим, уникали гріховної тьми (сліпоти).

Стрітенська свічка важлива як символ просвіченості серця Духом Святим, а якщо цього немає й свічка сприймається просто як обряд або традиція, то вона втрачає свій зміст і перетворюється на язичницький магізм.

На Стрітення також відзначається день православної молоді. Чому саме цього дня? Складно сказати, але, на мою думку,  цей день обрано невипадково. Молодість – це час, коли в житті людини зазвичай відбуваються найважливіші зустрічі: своєї “половинки”, з якої розділиш радості й біди подальшого життя, вірних друзів. Це час зустрічей, що визначають життєвий шлях і закладають у нашому серці зерно життя вічного. Молодість – час, сповнений спокус, але й благодатний також!

Зі святом Вас, друзі! Нехай у кожного з нас у житті буде більше істинних, справжніх зустрічей – “стрітень” – один з одним і з Богом.

Автор: священик Андрій Дудченко

Усе по темі: Стрітення Господнє