Прямуючи до Небесного Царства

Роздуми над великим таїнством Різдва Христового хочу розпочати із звернення до молитви «Отче наш». Відмовляючи цю молитву, ми кожного разу повторюємо слова: «Нехай прийде Царство Твоє» (Лк. 6:10). Саме ці слова можуть допомогти нам зрозуміти одне із значень сьогоднішнього свята.

Ісус Христос прийшов на землю, щоб здійснити Божий задум спасіння людства – відкрити нам дорогу до Царства Небесного. Те, що заповідали століттями пророки, Христос вчинив дійсністю, видимим для нас. Коли одного разу фарисеї запитали Христа коли прийде Царство Небесне, Він відповів їм: „Не прийде Царство Боже помітно, і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо Царство Боже всередині вас є” (Лк. 17:20,21). А іншого разу сказав таке: „Бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них” (Мф. 18:20).

Своїм народженням Христос пригадує нам, що Царство Небесне є близько нас і дорога до нього відкрита. Воно бере свій початок вже тут на землі, там де перебуває Христос, коли Його любов є в серці людей і єднає їх: чоловіка і жінку у подружжя, дітей і батьків у сім’ю, християн у парафіяльну спільноту. Особливим знаком присутності Ісуса Христа і Божого Царства на землі є Його Церква і Святі Тайни в ній, а зокрема пресвята Євхаристія, де присутній живий Христос під видами хліба і вина та перебуває постійно у кивоті на престолі в кожному храмі.

Кивот (у вигляді малої церкви) на престолі

Якщо Царство Небесне є там, де присутній Христос і Його любов, то святі запевнюють нас, що наше спасіння відбувається вже тут і тепер на землі, а його повноту ми отримуємо у вічності. Таким чином здійснюються слова Христа: „Хто слово Моє слухає і вірить у Того, Хто послав Мене, той має вічне життя” (Ін. 5:24), „Хто їсть Мою Плоть і п’є Мою Кров, має життя вічне” (Ін. 6:54). Бо коли ми з’єднані з Ісусом Христом, ми з’єднані з Богом – джерелом нашого щастя.

Згідно цих слів Христа ми можемо зробити однозначний висновок, що завдяки Ісусові ми можемо вже тут на землі пізнати і відчути блаженний стан неба, плоди нашого спасіння: відсутність терпінь, вічний спокій і непроминаючу радість. У цьому запевнює нас апостол Іван словами книги Одкровення: „Сам Бог з ними буде Богом їхнім. І витре Бог усяку сльозу з очей їхніх, і смерти не буде вже, ні плачу, ні крику, ні недуги вже не буде, бо колишнє минуло” (Одкр. 21:3-4).

Різдво Христове приносить нам радість, бо з нами є Той, хто любить нас безмежно; приносить нам мир, бо з нами є Той, хто може захистити нас від всякого зла; воно дарує нам щастя, бо з нами є Божий Син – джерело всякого добра.

Нехай цей різдвяний час додасть нам відваги відкрити наші серця для Христа, прийняти Його у своє життя дотриманням Божих заповідей, щоб Христовий мир і радість були не тільки на наших устах, при співі колядок, а в нашій душі, у кожну хвилину життя.

В одному Американському університеті провели опитування 40 студентів. Професор попросив їх написати слово „Різдво” і все, що воно їм нагадує. Для більшості з них Різдво асоціювалося з такими словами: „ялинка”, „подарунки”, „вечеря”, „гості”, „розваги”. Ніхто з опитуваних, на жаль, й словом не згадав про народження Ісуса Христа. Ніхто не визнав Його своїм Спасителем! Так і більшість людей святкуючи Різдво, не думають про того, Хто є причиною того свята.

У часі Різдвяних свят Христос в особливий спосіб стукає до дверей нашого серця і готовий увійти до нього, щоб нас потішити, скріпити і внести Свій мир, любов і щастя. Але Він чекає, щоб ми самі відкрили Йому наші серця і дозволили Йому обновити наше життя. Тож сьогодні свята Церква кличе до всіх нас: „Радійте всі разом із ангелами, прославляйте Того, Хто народився у Вифлеємі, щоб спасти увесь світ!” Амінь.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: Різдво Христове