Блуд і заздрість

Повернення блудного сина, Джованні Батіста Бенці

Євангельське читання Неділі Блудного сина (Лк. 15:11-32) незмінно продовжує тематику покаяння. Окрім образу покаяння Євангеліє яскраво змальовує природу Божого милосердя. Бог є Той, хто здалека виглядає грішника, будучи готовим повсякчасно прийняти його за сина у Своєму Царстві.

Кожний з нас у житті далеко чи близько, але відходить від Бога, марнуючи блага, якими Він нас щедро наділив по спадкоємству. Тоді ми стаємося подібні до блудного сина. В інші часи ми перебуваємо при Бозі, уважно зберігаючи Його заповіді. Тоді ми подібні до старшого сина.

Подібні ми до нього і тоді, коли заздрісно дивимося на благодать, що дається нещодавнім грішникам. Коли ми виконуємо роль молодшого сина (блудного), то прагнемо милосердя Бога. Коли ж раптом потрапляємо на місце старшого сина, то прагнемо, щоб Бог не був милосердним до блудних (адже це нам видається нечесним і несправедливим). Коли ми в ролі молодшого сина, то хочемо отримати прощення. Коли ж у поставі старшого, то відмовляємося простити. Щось нагадує те все велике лицемірство. Бо якщо хочу прощення, то як можу відмовлятися комусь простити? Якщо сам є блудним, то як можу ревнувати благодаті Господа для блудних?

І так два брати живуть у наших серцях паралельно, наче в одному домі. А Батько, що споглядає на серце, терпеливо чекає, коли навернеться блудний і перестане заздрити старший. Батько чекає, щоб обійняти блудного сина і вмовляти старшого. Батько кличе блудного сина на свою трапезу і запрошує старшого увійти та радіти. Нікого не любить менше, ніж іншого, нікому не відмовляє благодать, нікого не відкидає. Бо така є доброта Батька у відношенні до синів, жоден з яких не вміє любити.

Автор: Марія Ярема

Усе по темі: Неділя про блудного сина