Стрітення: століття очікування

Симеонова пісня, Арент де Гелдер

Слово «Стрітення» українською означає «зустріч» – зустріч немовляти Ісуса в Єрусалимському Храмі, центрі старозавітної віри. Ця подія така важлива для християнства, що стала одним з головних свят.

Існує уявлення про релігію, як про набір позачасових істин, який нам повідомляє Бог, щоб ми прийняли їх до відома і діяли відповідно до них. Це уявлення не те щоб зовсім невірне – воно неповне, бо випускає з уваги те, що Бог Біблії не лише говорить – Він діє, а Його мова – найчастіше доповнення до Його дії. Він могутньо вторгається в людську історію, щоб зробити її історією спасіння. Писання розповідає, як Він діє в історії обраного Ним народу.

Він творить цей народ через Авраама і його нащадків, виводить його з єгипетського рабства, проводить через віки випробувань, відступництва і покаяння. Навіщо? Куди веде ця довга – більш ніж тисячолітня – дорога Старого Завіту? Пророки трохи відкривають таємничу завісу над майбутнім: у світ повинен прийти Той, заради якого все це було, – і покликання Авраама, і вихід з Єгипту, і дарування Закону, проповідь самих Пророків, і переселення у Вавилон, викликане гріхами народу, і його повернення в Землю Обітовану. Історія Ізраїлю – більше того, усього людства – рухається до своєї вищої точки, коли Бог не просто зробить щось велике, Він увійде до історії Сам, особисто.

На сороковий день Немовляти Ісуса приносять у Храм, щоб присвятити Богові, як того вимагав Закон відносно первістків. У Храмі його зустрічають дві людини – пророчиця Анна і старець Симеон.

Хто був цей таємничий старець? За яких обставин йому була обіцяна ця зустріч? Писання про це умовчує, але в Церкві зберігся переказ про те, що Симеон був одним із сімдесяти двох учених-тлумачів, які виконали переклад книг Старого Завіту грецькою мовою. (Цей переклад дістав назву Септуагінта і широко використовувався серед грецько мовних юдеїв а, згодом, і серед християн). Коли святий Симеон перекладав книгу пророка Ісаї і прочитав слова: Ось, Діва в утробі прийме і народить Сина, і наречуть ім’я Йому: Еммануїл (Іс. 7:14), він подумав, що це явна помилка і замість «Діва» має стояти «Жінка», і визнав за потрібне виправити текст. Але ангел Господній зупинив його руку і пообіцяв йому, що він не помре, поки сам не переконається в істинності цього пророцтва.

Євангеліст розповідає про праведну Анну, що їй на момент тої незабутньої зустрічі було 84 роки. Вісімдесят чотири роки – поважний вік навіть за нашими мірками, у світі ж, де загальна тривалість життя була нижча, ця цифра підкреслює, що Анна була дуже, дуже літньою людиною. І все своє довге, і, наскільки ми можемо зрозуміти, важке, життя вона чекала Месію. І от, нарешті, терпіння і віра старозавітного Ізраїлю набувають своєї нагороди, Месія приходить.

Старець Симеон і Анна Пророчиця зустрічають Спасителя від імені усіх праведників Старого Завіту. Усіх тих, хто усі ці століття жив в очікування Спасіння Божого. І Симеон сповідує, що з цим Немовлям спасіння прийшло – до Ізраїлю і до всіх народів. Пророцтва виконалися, надії здійснилися: Бог оселився серед людей.

Автор: Сергій Худієв

Усе по темі: Стрітення Господнє