Прощена неділя

Євангеліє, яке ми щойно чули, оповідає про дивний принцип ставлення Бога до кожного з нас. Господь дивиться на нас очима не Творця неба і землі, не всезнаючого, прекрасно розуміючого, що в глибині душі кожного з нас. Він дивиться на нас очима тих близьких, з якими ми щодня спілкуємося, яких іноді кривдимо, зачіпаємо, на яких часто самі ображаємося.

Неспроста в найголовнішій молитві християн, у молитві Господній «Отче наш» ми чуємо слова, звернені до Бога: «І прости нам провини наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим».

Але чому для Бога такі важливі наші стосунки один з одним, стосунки, на які іноді навіть самі ми звертаємо так мало уваги? Відповідь насправді дуже проста. Бог простий, він не складний, як кожен з нас, з безліччю поверхів з відповідними рівнями спілкування, відкритості, довірливості і доступності. Бог хоче, щоб ми ставилися один до одного так само просто, як ставляться чисті діти, тобто без всяких задніх думок, без виношування упродовж усього життя каміння за пазухою, без лицемірства.

Але чому, здавалося б, цей земний вимір є визначальним для наших стосунків з Богом? Тут перед нами відкривається дивна таємниця божественної педагогіки. Якщо ми не навчилися прощати і отримувати прощення один від одного, навряд чи ми зможемо отримати прощення від Бога. Адже ближні – це не просто індикатор нашого реального духовного стану – закоханості в самих себе або відкритості до любові до інших. Він не лише індикатор, він ще і прекрасний брусок, на якому виточується, створюється те саме мистецтво любові, до якого покликаний кожен з нас.

Дай, Господи, кожному з нас знайти в собі сили побачити тих, кому ми досадили, вибачитися в них. З іншого боку, від щирого серця, щиро простити тих, хто чекає нашої милості, щоб відважно переступити нам межу Великого Посту і не виявитися з порожніми руками напередодні Світлого Христового Воскресіння.

Автор: протоієрей Павло Великанов

Усе по темі: Сиропусна неділя