Текст Івана 20:19-31 містить три важливі складові:
- Розповідь про появу Ісуса апостолам в котрих страх змінюється стрімкою радістю (вв.19-23),
- розповідь про появу Ісуса Фомі, й як результат його навернення та визнання Ісуса Богом (вв.24-29)
- та підсумкове означення цілі написання Євангелія від Івана взагалі (вв.30-31).
Останнім часом ми переживаємо чимало страхів: повномасштабного воєнного вторгнення, втрати найближчих, страх/розчарування, що не відбудуться/не відбуваються потрібні зміни, як вже було в 2005 році, тощо. Чисто по людські важко спрогнозувати як все буде. Попри героїчні пориви, відчуваємо також свої обмеження, а інколи навіть підступно закрадається розчарування чи відчуття майже безсилля. Однак у світлі Євангелія від Івана, а головно читання з цього 20-го розділу, ми відкриваємо перед собою іншу альтернативу та перспективу. Іван засвідчує, що Ісус є Той, Хто приходить крізь замкнені двері наших страхів саме тоді, коли ми Його найменше чекаємо, й дарує нам мир. Мир, котрий світ не може дати, й котрий також не може зруйнувати жодна людська злоба чи груба сила. Мир, котрий випливає зі зустрічі з Воскреслим Ісусом, Який подолав смерть і пропонує нам розділити з Ним Його перемогу, яка для нас, котрі очікуємо Його славного другого приходу (Парусії), – є запорукою нашої надії та нашої перемоги. Бо цей останній ворог – “Поглинута смерть перемогою. Смерть! Де твоє жало? Пекло! Де твоя перемога?” (1Кор. 15:54-55). Христос Воскрес! І тому “дяка Богові, Який дав нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа. Отже, браття мої улюблені, будьте тверді, непохитні, завжди збагачуйтесь у ділі Господньому, знаючи, що труд ваш не марний перед Господом” (1Кор. 15:57-58).
Автор: о. Юрій Щурко (з циклу: “Розважання над Словом Божим“)
Усе по темі: Неділя про Фому