Зіслання Святого Духа

Зішесття Духа Святого, Луї Галош

Сьогодні ми є тут для того, щоб звіщати, а найперше – оспівувати Божі дива, щоби могти слідувати за Богом. Найбільше Боже диво (ми про це знаємо, але чи живемо ми цим у своєму житті?) сповнилося в Ісусі Христі. Якщо забуваємо про те, то це тому, що забуваємо того, Хто творить Його – Святого Духа. Бо саме Він вічно сходить від Отця і перебуває на Сині, і коли Він сходить на нас через Христа, на нас спливає любов Отця.

Святий Дух є завжди початком і здійсненням «величних Божих діл» (див. Діян. 2:11). Зрозуміти це нам можуть допомогти три моменти у сповненні Божого задуму. Коли розпочинається Євангеліє, та велика подія спасення людства? Коли Син Небесного Отця, улюблений Син, сходить, приходить до нас. Як це відбувається? Сила Святого Духа, та світлосяйна хмара, про яку говорить нам прекрасний євангельський текст св. Луки про Благовіщення, сходить на Діву Марію – і вона приймає її. Вона цілковито відкрита і відповідає «так» усім своїм єством. Через цю відповідь «так» Діва Марія зі Святим Духом – не вона без Нього, і не Він без неї – приносить нам той плід, яким є Ісус. У той час Діва Марія переживає першу п’ятдесятницю, найбільше заховану, від якої в нашому житті здійсняться всі інші п’ятдесятниці.

Другим моментом є та година Ісуса, Його терпіння, Його смерть на хресті і разом з тим воскресіння, адже Його смерть стала смертю нашої смерті. Це чудо відбувається так само, як і перше, здійснене в день Благовіщення. Ісус воскресає не з власної волі. Він воскресає тому, що всю Свою людську волю передає Отцеві: у Своїй любові до нас Він пішов до самого кінця, у тому великому і всецілому «так» Він відповів на любов Отця, Який хоче спасти нас.

Саме на це «так», на цей крик любові Ісуса, Який несе на Собі всі наші скорботи, Отець відповідає, зсилаючи Свого Духа, Духа життя. Саме силою Його Духа воплочений Син переміг смерть та ожив усією Своєю людською істотою, яка відтоді вся сповнилася Святим Духом. Саме через Христа, прославленого у Своїй животворній смерті, на весь світ зійшов Святий Дух, Господь животворящий (див. Ін. 7:39).

Третім моментом є момент п’ятдесятниці. Того великого дня, що довершив Пасху, відбулося те саме чудо, що й у Благовіщенні і на хресті. Учні перебувають з Пресвятою Богородицею, вони, учні, міні-віруючі, трохи вірують, хоча й нічого не розуміють, але чекають. І саме на цю міні-віру, на це невідступне чекання, Отець відповідає. Він відповідає, зсилаючи Свого Святого Духа. І яким є плід їхньої віри, плід зіслання Святого Духа? Цим плодом є Церква, тобто не лише Ісус, як у Благовіщенні, не лише первісток померлих, як у день Пасхи, а Христос, члени Якого з’єднані з головою – Святим Духом. Саме тому ми є, саме тому існуємо. Не тому, що ми кращі за інших людей, адже саме грішникам і вбогим, якщо погоджуємося ними бути, дається Святий Дух, той обіцяний Дух, Який об’єднує нас у Церкву. У своєму повсякденному житті ми можемо переживати таку саму п’ятдесятницю. Ми не можемо жити з воскреслим Ісусом, якщо не почнемо зі Святого Духа.

Ікона сходження Ісуса до аду, яка постійно є перед нашими очима на Божественній літургії, показує нам: Ісус схиляється до нас, Він простягає нам руку. Це Святий Дух діє в Ньому, у Воскреслому, коли Він сходить до нас. А Його рука – це рука Отця, простягнена до нас, і Він чекає, щоб ми простягнули Йому свою руку. Поручімо себе Йому, поручімо Йому всяку форму смерті в нас, якою незначною вона не була б, нашу спрагу, наше глибинне бажання життя.

Тоді ми переживаємо п’ятдесятницю в своєму житті. Святий Дух проникає аж до нашого глибинного бажання життя. Він заповнює ту порожнину смерті, яка є в нас, адже смерть – це порожнеча, відсутність, відсутність Бога, відсутність любові. Святий Дух – це життя, любов. Він не є ні ідеєю, ні почуттям. Він – присутність. Приймаючи Його, необхідно Його бажати, бути спраглими Його. Адже Він – жива вода.

Без води нема плодів. Ми знаємо, що плодом Святого Духа є любов, і ми мусимо досвідчити це, перебуваючи сам на сам з Ісусом. Любов містить у собі все: радість, мир, віру в людей, терпеливість, доброту, вміння володіти собою. Все те є формами любові, а любов – це Бог.

Автор: Жан Корбон

Усе по темі: День Святої Трійці