Наше завдання – йти за Христом

Багатий юнак, Гарольд Коппін

Щоб зрозуміти сьогоднішнє оповідання євангеліста про багатого юнака, необхідно зануритися в той світогляд, який був пануючим за часів земного життя Христа Спасителя. Отже, правовірний юдей вважав явним знаком милості Божої до людини матеріальне багатство. Якщо людина була убогою, якщо в неї не було дітей, це сприймалося як однозначне свідоцтво гріховності людини, знаком того, що Бог відвертається від цього нещасного і тим самим свідчить про його гріховність.

Тільки розуміючи це, ми можемо зрозуміти глибоку напругу тієї, здавалося б, звичайної ситуації, в якій хтось із начальників запитує Христа про те, що робити, щоб наслідувати життя вічне. У відповідь він чує зустрічне питання про те, чи дотримує він заповіді. І коли ця здавалося б успішна людина відповідає Христу: «Усе це я зберіг від юности моєї», він раптом чує слова, які не в силах перенести: «Все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і йди слідом за Мною». Не лише сам багатій був не готовий до подібної пропозиції, але і самі учні Христа Спасителя. Побачивши зніяковіння їх сердець, Спаситель заявив, що важко увійти багатому в Царство Небесне, тим самим повністю знищуючи уявлення, що склалися, про матеріальне благополуччя як свідоцтво ще в цьому житті про благовоління Боже. Учні просто шоковані, вони звертаються до Нього з щирим нерозумінням: «То хто ж може спастися?», і у відповідь Спаситель каже: «Неможливе для людей – можливе для Бога».

Саме звідси і починається християнське вчення про спасіння: людина приходить до чіткого розуміння того, що своїми людськими зусиллями потрапити в Царство Небесне неможливо. Християнство учить, що спасіння відбувається не за нашим бажанням, а за милістю Божою. Наше завдання лише бути гідними цієї милості і слідувати тим шляхом, який заповідав нам Христос.

Автор: протоієрей Павло Великанов

Усе по темі: 30 неділя після П’ятидесятниці