Неділя дрібних образ або що заважає нам прощати в Прощену неділю

Нам заповідано прощати – і Прощена неділя ще раз про це нагадує. Нерідко, коли мова заходить про цю заповідь, люди уявляють собі щось піднесене і героїчне – мученик прощає катів, батьки – вбивцю сина, в’язень концтабору – охоронців. Це драматичне уявлення про прощення робить його чимось, з одного боку, майже недосяжно важким, з другого – що воно не стосується нашого життя. Слава Богу, мало хто з нас стикається з такими масштабами зла і страждання. Ми стикаємося з чимось іншим – з дрібними образами на роботі, зі зневагою від тих, на чию увагу ми розраховували, з уїдливими словами, сказаними на нашу адресу, з невиконаними зобов’язаннями, з порушеними обіцянками. Це неприємно, але від цього не помирають.

Проте, прощати важко – от якби лиходії вели б мене на розстріл, я б звичайно, усіх їх простив; а дрібні образи, сказані ненавмисно, ніяк не можна залишити без відповіді. Але нам треба саме навчитися прощати дрібні образи. Саме дрібні образи і дрібна мстивість найвірніше руйнують наше духовне життя. Але чому ми всі такі схильні до саморуйнування? Непрощення, леліяння своїх образ, пережовування образливих слів або ситуацій нічого не дає, окрім підвищеного тиску і виразки шлунку. Чому ж люди займаються цим з таким дивним захватом?

Цьому є пояснення – поза обуреного позивача є, насправді, поза захисна. Люті звинувачення на адресу інших, наполегливі пошуки чужих неподобств – спроби заглушити голос совісті, що тривожить. Простити – означає позбутися посади прокурора (у власних очах, і, можливо, в очах інших), і виявитися перед тим фактом, що не лише інші, але і ми самі підлягаємо суду.

Тому щоб прощати, потрібно прийняти прощення – “як Христос простив вас, так і ви” (Кол.3:13). Святе Письмо говорить про те, що наші гріхи не будуть поставлені нам у засудження, бо за них помер Невинний. Як сказано в Псалмах, (а апостол Павло їх цитує) “Блаженні ті, чиї беззаконня прощені і чиї гріхи відпущені. Блаженна людина, якій Господь не зарахує гріха” (Рим. 4:7,8). Бог більше не ставить гріхи тим, хто прийшов до Христа з покаянням і вірою. Обвинувальний вирок проти нас знищений: “Знищивши вченням рукописання, що було про нас і проти нас, і Він узяв його з середовища і прибив до хреста” (Кол.2:14). Нам потрібно повірити в це і жити цим прощенням, не нагадуючи іншим про їх гріхи – як Суддя не нагадує нам про наші.

Автор: Сергій Худієв

Усе по темі: Прощена неділя