12 питань і відповідей про піст

  1. Яке призначення посту?
  • Викорінення пристрастей і похотей.
  • Досягнення стриманості й помірності.
  • Приготування до загробного рівноангельського життя.

«Бо Царство Боже – не їжа i питво» (Рим. 14:17). Молитва твориться з особливою увагою під час посту, бо тоді душа буває легша, нічим не обтяжується й не пригнічується згубним тягарем задоволень.

  1. У чому полягає піст?

Піст полягає в утримуванні від їжі (або певного роду їжі). Цей тілесний піст вводить людину у другий – духовний: молитву, істинні добрі діла, стриманість, чистоту…

Скільки віднімеш від тіла, стільки додаси сили душі. (Свят. Василій Великий).

  1. Що примушує християнина постувати?
  • Перше: любов до Бога
  • Друге: страх Божий
  • Третє: послух.

Любов до Бога неможлива без посту, поки людина на землі. Стверджують це ті, хто досяг любові – праведники всіх часів. Постував Мойсей, цар Давид, пророки Ілля та Даниїл, постували апостоли, що описано в Діяннях апостолів, постували святителі і мученики, священики і миряни – саме тому, що досягли великої любові. Страх Божий спонукає людину постувати, коли в житті її трапляється якесь лихо. Так було навіть із цілими народами (ниневітяни, ізраїльський народ), які були приречені на смертну кару через гріх, але піст і покаянна молитва спасли їх від Божого гніву. Істинний піст завжди рятує людину в очах Божих, бо виводить її з будь-якого забуття на шлях істини. Незліченні випадки, коли піст і молитва зупиняли хворобу, рятували від смертельної небезпеки, зупиняли нещастя, рятували життя іншим людям. Піст допомагає людині знайти правильний настрій серця: «сокрушенний і смиренний». Це, як ми знаємо, є ЄДИНОЮ жертвою Богові, інших жертв Бог не приймає. Навіть і не знаючи цього, благочестиві люди, керовані Духом Святим, починають постувати, дослухаючись настанов Апостольської Церкви. Друга з десятьох найголовніших настанов Церкви є піст. (Перша – молитва).

Піст – це перш за все рух, активність духу, боротьба зі млявістю, лінощами, розслабленням волі і тіла. Це боротьба за життя, за свободу духу від звичайного рабства. (Митр. Антоній).

Піст тіла є їжа для душі. (Свят. Іоанн Золотоустий).

  1. Чи є в Новому Завіті пряме свідчення Ісуса Христа про піст?

Перше – пряме свідчення Ісуса Христа про значення посту: «Цей рід (бісівський) не може вийти інакше, як від молитви і посту» (Мк 9:29).

Друге – пророкування про піст для всіх християн: «Прийдуть дні, коли забраний буде від них жених, і тоді поститимуть у ті дні» (Лк. 5:33-35).

Третє – Господь показує, яким має бути піст: «Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони. Істинно кажу вам: вони вже мають нагороду свою. Ти ж, коли постиш, намасти голову твою і вмий обличчя твоє, щоб не показувати людям, що ти постиш, але Отцю твоєму, – Який у таїні; і Отець твій, Який бачить таємне, воздасть тобі явно» (Мф. 6:16-18)

Четверте – Господь попереджає про небезпеку переїдання: «Зважайте на себе, щоб ваші серця не обтяжувались об’їданням та пияцтвом і житейськими турботами, і щоб день той не спостиг вас несподівано… Отже, пильнуйте повсякчас і моліться, щоб ви сподобились уникнути всього того, що має бути, і стати перед Сином Людським» (Лк. 21:34,36).

П`яте – Сам Господь постував 40 днів, показуючи приклад духовного посту й перемоги над дияволом (Мф. 4 розділ).

  1. Наскільки важливе значення для спасіння людини має піст? Адже піст не входить навіть у 10 заповідей Господніх!

Піст – це перша настанова, яку дав Господь людям через Адама та Єву. Вона ж повторена і в Євангелії. Піст – не мета, а засіб, без якого досягти мети дуже важко. Птахові неможливо злетіти в небо без крил; піст і молитва – це два крила, за допомогою яких ми долаємо висоти виконання заповідей Божих. Найпростіший приклад: найголовніша заповідь – любити Бога. А Бог говорить, що любить Його той, хто виконує Його слово. Усе ж Слово Боже (Біблія) проникнуте значенням посту для душі людини, для її єднання з Богом.

Як же ти любиш Бога, якщо слова Його для тебе не дорогоцінні? Отже піст стає засобом для того, щоб нам навчитися найголовнішому – любові до Бога. Причому, як свідчать святі люди – одним із наймогутніших засобів.

Перша заповідь, яку Господь дав людству – заповідь про піст. І, якщо вона була необхідною для людей до падіння нашого, тим потрібніше вона після падіння. (Свят. Ігнатій Брянчанінов).

Піст возносить молитву на небо, стаючи для неї наче крилами. (Свят. Василій Великий)

  1. Чи для всіх християн обов`язковий піст?

Так, піст обов`язковий для кожного християнина – але кожному за своєю мірою. Піст встановлений Богом з першого часу існування людини, як НЕОБХІДНИЙ засіб для її зростання в Бозі. Особливо піст потрібний немічним духовно: схильним до гніву, осуду, свавілля, впертості, наполяганні на своєму, легковажним, розсіяним, недбалим, малодушним, пристрасним…

Хто постує – знає, як піст приборкує хотіння. А ті, кому довелося випробувати це в ділі, стверджують, що він пом`якшує норов, вгамовує гнів, стримує поривання серця, бадьорить розум, дістає спокій для душі, полегшує тіло, усуває нестриманість. (Свят. Іоанн Золотоустий)

  1. Я бачив людей, які постують, але дуже далекі від християнського ідеалу. Хіба Богу чи для них самих потрібен такий піст?

Якщо людина не фарисействує, а постує чесно і щиро – Бог будує її внутрішній храм незбагненно і невидимо. Для нас це все ще стара людина, але в ній вже зародилося щось нове. Для нас це все ще темрява, але в серці її вже є світло. Не знаємо, скільки Господь дав їй ДУХОВНИХ сил, не знаємо, скільки вона вже здолала і яка відбувається в ній боротьба. Принаймні цій людині є що відповісти перед Богом. Вона старалася і зробила, як змогла, по вірі своїй. А ми що скажемо, не маючи навіть цього найменшого виправдання?

Глава чеснот – молитва, їх основа – піст. (Свят. Ігнатій Брянчанінов)

  1. Я намагався постувати, але мені здається, що піст мені нічого не дає

Було б помилкою людині, яка тільки-но розпочала постити, молитися, відвідувати богослужіння, чекати якихось особливих вражень та благодатних дарів. Молитва й піст і всяка праведність навчають, збудовують людину, як ми це вже згадували, невидимо і часто непомітно. Як зерно, вкинуте в землю, ще не побачило світла, але вже зрушилося, неухильно потягнулося до світла, пішло в ріст, так і душа в терпінні і труді неодмінно йде правильно і вже близька Богові, а душа недбала – блукає. Навпаки, якісь переживання, що з`являються в людини на початку її шляху, є часто наслідком не прагнення до Бога, не пошуку істини, а пошуку самовиявлення, догоджання собі. Такі переживання зовсім не є духовними, найчастіше це омана й самообман. На шляху до Бога треба трошки постаратися, трошки докласти зусиль – «Царство Небесне силою здобувається, і хто докладає зусилля, здобуває його» (Мф. 11:12). Треба трошки збити ноги на цьому шляху, перш, ніж удостоїтися небесних дарів. Бог не дає Свої скарби в нечисті руки, нечисте серце.

Піст – знищення смерті й визволення від гніву. Піст і тіло зберігає здоровим: не обтяжуючись їжею, воно не приймає хвороби, але стаючи легким, зміцнюється для прийняття дарів. (Свят. Іоанн Золотоустий)

  1. А якщо людина немічна й не може дотримуватися посту? Особливо в наші часи, коли й самі продукти харчування нездорові, і люди тяжко працюють і виснажуються надмірно, і не завжди можна дістати те, що потрібно з пісної їжі. Може Церкві варто було б переглянути вимоги посту і змінити їх, враховуючи сучасні обставини?

Дуже важливо пам`ятати, що пости укладені не людським розумом, а премудрістю Божою, Провидінням Божим на всі часи до кінця віку. Пости розташовані протягом року ПРЕМУДРО і, безумовно, розраховані й на наші часи, і на прийдешні, може набагато складніші. Потрібно пам`ятати, що в кожної людини – своя міра стримання, яку може визначити тільки вона, але це стримання необхідне для її здоров`я, не тільки духовного, а й фізичного. Тим, хто постує заради Бога, Сам Бог помагає, укріплює. (Не даремно кажуть, що в останні часи люди будуть їсти і не насичуватися, але Господь прогодує Своїх вірних.) Люди бояться посту, забуваючи основоположні істини: «Не хлібом єдиним житиме людина, але всяким словом, що виходить з уст Божих» (Втор. 8:3; Мф. 4:4). Як тоді, так і зараз Господь нам каже: «Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його…» (Ін. 4:34). Таку їжу пізнає кожний, хто заради Бога починає постувати. І те, що ще вчора було неможливим, стає сьогодні цілком реальним. Безумовно, фізично здоровим людям потрібно постувати суворіше, а немічним споживати більше, але загальні правила посту (за малим винятком) може витримати і хвора людина. Ніхто тебе не питає в церкві: «Як ти постуєш?» або «Скільки чого їси?». Але Церква закликає всіх дітей своїх прийняти чудотворні ліки посту НА ОДУЖАННЯ душі і тіла. Хіба це потрібно Церкві? Хіба збільшується її авторитет від того, що вона пропонує нам те, що нам не подобається? Хіба це Богові треба? Це потрібно нам! Щоб ми «дозволили» Господу увійти в нас і зцілити нас. «Я є хліб життя. Батьки ваші їли манну в пустелі – й померли. Це ж є хліб, який сходить з небес, той, хто його їсть, не помре» (Ін. 6:48-50) «Дбайте не про їжу тлінну, а про їжу, яка залишається на життя вічне, яку дасть вам Син Людський» (Ін. 6:27).

  1. Чи може людина хвора наважитися виконувати Церковний устав посту в усій повноті, без послаблень?

Оце вже той випадок, коли йдеться не про загальне для всіх правило, а про конкретну особу. Яка людина? Ви? Я? Він? Буває, що і хвора людина може взяти на себе суворий піст без шкоди для свого здоров`я. Але найчастіше піст входить у людське життя природно, поступово. Бажання не образити Бога, навернутися до Нього та інші, запалені небесним вогнем думки, визначають мінімум для даної людини тілесної їжі і максимум духовної. «Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам» (Мф. 7:7). Не треба запеклості, випробовування своїх можливостей, а більше довіри, послуху, лагідності. Благочестива людина повторює історію Церкви Христової у формуванні досконалої визначеності посту. Має пройти якийсь період формування, будуть і помилки, і фарисейство, і, навпаки, недбалість – Господь владнає. Головне невідступність, прагнення до святині, незворотній рух до Бога.

З якою любов`ю, з якими божественними благодатними силами служить Господь усім, хто істинно постує! Він їх навідує, очищає, оновлює, зміцнює у боротьбі з пристрастями… навчає всякої чесноти і зводить до досконалості. (Прав. Іоанн Кронштадтський)

  1. Чи є їжа нечиста, неблагословенна Богом для людини?

Про їжу сказано, що «всяке творiння Боже добре, i нiщо не погане, коли приймається з подякою, бо освячується словом Божим i молитвою» (1 Тим. 4:4-5). Відмовляємося ж ми від скоромної їжі в пости через те, що «кожний рід їжі має властиву йому дію на кров, на мозок, на все тіло, а через тіло – й на дух» (Свят. Ігнатій Брянчанінов). Тому їжа розрізнюється якісно: за своїм впливом на людину.

Заборона існує тільки на кров: «Душа тіла в крові» (Лев. 17:11), «Кров є душа» (Втор. 12:23). Причина цієї заборони в тому, що саме кров (душа, життя) присвячується Господу. Апостоли підтвердили цю заборону для навернених поган (усіх народів, які пізнали Бога) (Діян. 15:29).

  1. Де ще в Біблії є згадки про піст?

За браком місця пригадаємо лише основні згадки. У старозавітному Ізраїлі це були одноденні пости, приурочені до певних днів: «І було до мене слово Господа Саваофа: так говорить Господь Саваоф: піст четвертого місяця і піст п’ятого, і піст сьомого, і піст десятого зробиться для дому Іудиного радістю і веселим торжеством; тільки любіть істину і мир» (Зах. 8:18-19). Коли ж окрему людину чи народ осягали випробування, люди удавалися до тривалих постів, щоб здобути милість у Бога: «Отже, ми постились і просили Бога нашого про це, і Він почув нас» (1 Езд. 8:23). Благочестивій свідомості стародавніх було очевидне, що молитва до Бога набуває сугубої сили, коли людина, молячись, приносить певну жертву, стримуючи себе, тимчасово відмовляється від задоволень.

Ще раз нагадаємо, що сам Спаситель освятив піст Своїм прикладом: «Тоді Ісус виведений був Духом у пустелю, щоб спокушав Його диявол. І постився сорок днів і сорок ночей, наостанку зголоднів» (Мф. 4:1-2). Про піст у священних новозавітних книгах мовиться багато разів: «Коли вони служили Господевi й постили, Дух Святий сказав: “Вiддiлiть Мені Варнаву та Савла для діла, на яке Я покликав їх”» (Діян. 13:2) «Рукоположивши ж їм пресвiтерiв для кожної церкви, вони помолилися з постом i передали їх Господевi, в Якого ті увірували» (Діян. 14:23) та ін.

За матеріалами сайту: http://www.archangel.kiev.ua

Усе по темі: Великий піст