Світло Божої любові

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа!

Яке прекрасне слово – Благовіщення! Воно означає саму суть нашої віри – Благу Звістку, Радісну Звістку. Усі ви знаєте, що в будь-якому храмі на царських вратах завжди можна побачити зображення Благовіщення: Мати Божу і Архангела Гавриїла.

У той самий благословенний ранок (можливо, це була ніч, а може бути – полудень; ми не знаємо, коли Діва Марія знаходилася одна) Їй відкрилася таємниця Її материнства. Серед вас – багато матерів, багато хто носив дітей під серцем. І всі ви пам’ятаєте, що в цей час були і тривоги, і очікування, і молитви, і радість. І от подумайте, що пережила Пречиста Діва Марія, коли Їй судилося дати життя Господу Ісусу, Спасителю всіх нас.

Їй було відкрито, що дитя Її матиме царство вічне для всіх людей. У тропарі ми співаємо: «Початок нашого спасіння». Скільки є всяких думок, поглядів, вчень людських, і тільки наше називається Блага Звістка, Радісна Звістка – грецькою Євангеліє.

І справді, от людина немічна і хвора, одержима печалями; хіба не радісно їй знати, що є в неї Господь і Цілитель? Коли нас згинають роки, пригнічують печалі, наближається старість, хіба не радісно нам через те, що ми маємо життя вічне, вічну юність, вічне воскресіння? Нас згинає також і тягар наших гріхів. Хто з нас не знає, як важко, майже неможливо позбавитися від цього тягаря? Але от є Радісна Звістка: посилається нам Спаситель, Який бере на Себе наші гріхи і допомагає нам у боротьбі із злом.

Якщо ти скривджений, якщо ти знаходишся в розгубленості, не знаєш, як поступити, є велика Радісна Звістка – от вона – у Слові Божому полягає: велика радість життя, благословення, подяки!

Іноді ми тужимо про своїх близьких, тужимо так, що ця печаль отруює нам життя… Але згадайте, що в нас є Єдиний Заступник – Господь! І розпрямляється спина, і ми знаємо, що по нашій молитві здійсниться все добре, бо в нас є Радісна Звістка про нашого Помічника, про нашого Бога і Брата, Людину і Бога, Який живе тут, з нами.

І коли ми відчуваємо, що слабшають наші духовні сили, у нас є ще одна радість – покаяння. Через Церкву Він усе дає і всіх приймає. Він примиряє нас, тих, хто щиро хоче вирвати гріх. Тим, хто щиро бажає почати нове життя, Він його дає. Хоч тобі 70 років, хоч 80 – завжди можливе нове життя в Господові. Тільки протягни до Нього руку, тільки оберни до Нього своє серце, і тоді радість Божа, благодать і благословення прийдуть, зійдуть і у вічність понесуть, як світло, яке ніколи не кінчається, ніколи не меркне, завжди сяє, бо це світло Божої любові. Амінь.

Автор: протоієрей Олександр Мень

Усе по темі: Благовіщення Пресвятої Богородиці