Свято вдячності

Свято Пасхи – це свято вдячності, адже саме вдячність лежить в основі християнства. Бути вдячним – це талант, це особливе помазання. Невдячна людина не може бути християнином, як і невдячний християнин незаслужено носить це ім’я. Богу ми нічого не можемо віддати, тому і всі наші жертви Йому – це те, що ми отримали від Нього.

Що віддам Господу за все, що Він воздав мені? Чашу спасіння прийму й ім’я Господнє призву” (Пс. 115:3,4).

Прийняти з вдячністю те, що подає нам Господь – от наш подвиг і наша місія. Відмінність вдячної людини – здатність помічати чужу працю, чужу красу, чужу любов.

Цей дар може несподівано наздогнати людину, і вона, неначе набуваючи зору, починає бачити речі, які до того не помічала. Тому вдячність лежить в основі і релігії, і любові, і творчості.

Вдячність – це особливе ставлення людини до Бога і світу, стан відкритості. Через вдячність зникає відчуження. Вдячна людина відкрита другому і тому через вдячність залучається вже не до чужої праці, краси, любові, радості. Радість дається нам через приєднання до джерела радості через вдячність. Тільки вдячна людина здатна до справжньої радості. І навпаки, якщо цієї радості немає в житті, це означає, що причина цього – нездатність до подяки, несприйнятність любові Іншого.

Які б милості Господь не виливав на мене – єдині брами радості, брами вдячності закриті в мені і мною, я недосяжний для радості.

Святитель Григорій Богослов пише: “Ми отримали буття, щоб благоденствувати”. Іншими словами, ми живемо, щоб жити і отримувати від цього радість. Господь створив людину для того, щоб вона отримувала радість від того, що вона робить.

Не задоволення, а радість. Задоволення пов’язане з егоїзмом, радість – з вдячністю. Тоді не буде зухвалістю сказати, що радість і є сенс життя, і навіть: радість і є життя.

Те, що максимально протистояло життю – смерть, – переможена Воскресінням Христовим, і тому радість Євхаристії, радість Життя є радість Пасхи. Радість Пасхи – радість відновленої, зціленої і цілісної людини, радість безсмертя, безсмертя всієї людини, а значить і – радість тіла.

Пасха повертає нам радість тіла. Вона є в дітей. Коли ми бачимо, як танцюють діти, як вони бігають, дуріють – це радість тіла, властива тільки дітям, далеким від тілесних спокус. Вони ще недалеко відійшли від початку життя і не втратили можливості радіти тілу. Для дорослих найчастіше ця радість закрита, бо з радістю тіла в них сперечається задоволення плоті. Тіло дає радість, плоть – задоволення.

Пасха – це радість тіла, тіла, що воскресили, а значить, пронизаного Божественною досконалістю, Божественним блаженством і Божественною радістю. Пасха повертає нас у дитинство, а значить – до самого Джерела Життя, рясного і невичерпного.

Тільки в Христі ми здатні залучитися до справжньої радості. І ця радість все людське преображає і зціляє, наділяє справжнім кольором і звучанням. Тому тільки християни здатні чисто і ясно радіти простим людським радощам.

Прийняте з вдячністю і подякою доставляє справжню радість – радість затишного будинку, теплого ліжка, радість цукерок, хорошої книги, зручного одягу і т. д. Справжня радість звільняє від рабства речам і дарує речі, звільняє від страху і вчить радіти Богові, звільняє від пристрастей і повертає радість бути людиною.

Безцінний і цілющий дар Євхаристії доступний нам завдяки подвигу Боголюдини. Бог-слово приходить на землю, приймає у Свою Іпостась усю повноту людяності – втілюється, зціляє людину в Самому Собі, стає родоначальником нового, живого людства.

Це не просто привід для радості і вдячності, це і є Радість в її чистому вигляді. І сьогодні ми приймаємо ці дари Людинолюба і всією своєю істотою, душею і тілом, серцем і помислами вдячно славимо Того, Хто для нас є істинне бажання і невимовна радість і Кого нині прославляє все творіння. Амінь.

Автор: архімандрит Сава (Мажуко)

Усе по темі: Пасха