Важливість миру

Але йдіть, скажіть ученикам Його і Петрові, що Він буде раніше за вас у Галилеї

Тема миру завжди була важливою в історії народів і вона дуже актуальна сьогодні у нашій державі, коли сусідній народ захопив частину нашої території і безжалісно вбиває невинних людей. Жінки-мироносиці, почувши біля гробу Ісуса слова юнака: „Але йдіть, скажіть ученикам Його і Петрові, що Він буде раніше за вас у Галилеї” (Мк. 16:7), отримали від нього важливе завдання – проповідувати воскресіння Ісуса Христа апостолам і всім народам.

Євангеліє неділі мироносиць закликає нас бути вістунами, проповідниками Христового воскресіння і нести його плоди – Божий мир, мирне співжиття усім людям. Про важливість цього завдання говорить святий Павло так: „Але як покликати Того, в Кого не увірували? Як вірувати в Того, про Кого не чули? Як чути без проповідника? І як проповідувати, коли не будуть послані? Бо написано: “Які прекрасні ноги тих, хто благовістить мир, хто благовістить добро!”” (Рим. 10:14-15). Щоб Божий мир панував між людьми, було спокійне життя, його потрібно звістити, донести до їхніх сердець, поширювати між людьми. Можна виділити два способи поширення миру:

– найперше, це проповідувати словом, звіщати про його існування, відкривати людям джерело Божого миру, розуміння і шляхи до його осягнення.

– другий, це дарувати і утверджувати його вже безпосередньо ділами любові і милосердя.

За прикладом апостолів і жінок-мироносиць ми всі повинні нести Добру новину про воскресіння Ісуса Христа, нести Христа іншим, а саме любов і прощення, мир і вічне життя. Ми іноді вимагаємо доброго виконання християнських обов’язків від ближніх, тягнемо або пхаємо до Бога, хочемо наблизити їх до Господа, але самі не є близько Бога, не маємо вповні Божого миру і любові у серці. Хочемо дарувати іншим те, чого самі не маємо, вимагаємо того, чого самі часто не робимо: занедбуємо особисту молитву, пропускаємо Богослужіння, рідко підходимо до Святих Тайн.

Щоб мир був між людьми, було спокійне життя, той мир потрібно приносити, поширювати між людьми. А правдивий мир приходить від Бога. Щоб могти дарувати мир іншим людям, спочатку потрібно самому бути близько Бога, жити з в любові Богом, за Божими заповідями, наповнитися Божим миром, а тоді зможемо нести його іншим людям: проповідувати, змінювати своє ставлення до ближніх, ставлення один до одного.

В сьогоднішній день потрібно і нам гідно і належно наслідувати приклад жінок-мироносиць, нести у світ Добру новину про воскресіння Ісуса Христа, про перемогу над злом, щоб вона реально змінювала наше життя. Тож достойно наслідуймо відданість, терпеливість і лагідність святих жінок-мироносиць, і успадкуємо плоди їхньої праці і їх нагороду – побачити Христа. А своїм християнським життям несімо для Ісуса Христа пахуче миро молитви і добрих вчинків з надією, що отримаємо велику духовну радість і нагороду, як свого часу отримали побожні жінки-мироносиці.

Нехай же Господь благословить нас, щоб ми могли бути їх гідними послідовниками та учнями Христа. Просімо у воскреслого Христа, щоб через нашу тверду віру посилав нам душевний спокій, а радість воскресіння щоб перебувала між нами у всі дні нашого життя! Амінь.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: Неділя жінок-мироносиць