Надіятися на Бога

Сьогодні, у час світової економічно-моральної кризи, у пресі чи у простій людській розмові часто можна зустріти інформацію про те, що багато людей відчувають себе самотніми, опущеними, покинуті на призволяще, позбавлені будь-якої уваги, опіки і підтримки, попадають у різні депресивні стани, недуги.

Розповідь про оздоровлення Ісусом розслабленого чоловіка, котрий хворів 38 років, пригадує нам, що ми ніколи у житті не є самі. Якщо біля нас нема близьких осіб, котрі могли б нас підтримати, то з нами завжди невидимо є присутній Христос. Потрібно тільки пам’ятати про це і твердо вірити у цю правду, навчитися у різних обставинах життя покладати надію на Бога та Його підтримку, і це допоможе нам відновити душевний спокій, віднайти сенс життя, вчинивши Христа центром і основою свого життя, джерелом миру і сили. Пригадаймо собі слова, які Ісус Христос сказав до апостолів перед Своїм вознесінням: „Ось Я з вами по всі дні, до кінця віку” (Мф. 28:20).

Зауважмо, що купіль оздоровлення, звана Вифезда (Дім милосердя), оздоровляла хворих на різні недуги не сама з себе, а лише тоді, коли ангел зворушував воду. Таким чином люди оздоровлялись з різних своїх недуг не самою купіллю у воді, а Божою силою, яка діяла через воду. Вода була лише зовнішнім знаком дії Божої сили, Божої любові і милосердя.

З історії Церкви довідуємося, що Ісус Христос дав людям багато різних зовнішніх знаків і джерел оздоровлення, джерел Божої ласки і любові, Божої присутності у світі. Крім святих таїнств такими знаками є нетлінні мощі і реліквії святих, чудотворні ікони Богородиці, численні відпустові місця. Через них, а зокрема за посередництвом Богородиці і святих, Христос продовжує чудесно оздоровляти людей з різних недуг силою їх віри, виявляти їм Свою любов і милосердя, як розслабленому 2000 років тому в Єрусалимі. Адже Христос не змінився після Свого Вознесіння аж до сьогодні. Він залишився той самий і не змінилася Його Божественна сила. І як тоді Бог давав людям знаки благословення і оздоровлення, так само чинить це і сьогодні, як зазначає апостол Павло у листі до Євреїв: „Ісус Христос учора й сьогодні i навіки Той же” (Євр. 13:8).

Але чи віримо ми в силу цих Божих знаків любові і оздоровлення, чи належно користаємо з них, цих видимих знаків Божої присутності, знаків невидимої Божої ласки, цих духовних джерел Божої любові і милосердя? Чи не шукаємо якихось надзвичайних знаків оздоровлення, Божої допомоги, коли Бог дає нам багато інших знаків допомоги і оздоровлення. Саме через них Христос промовляє до нас і запевнює нас, як колись розслабленому, що ми у житті ніколи не є самі, наодинці зі своїми проблемами і недугами, а з нами завжди є Ісус Христос і Його ласка.

З цього прикладу навчімося і ми все в житті переживати терпеливо і з повною надією на Бога, а Він ніколи не залишить нас без Своєї опіки і допомоги, обов’язково винагородить нас щастям і душевним миром, як у цьому житті, так і в Царстві Небесному. Амінь.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: Неділя про розслабленого