Надія на Боже милосердя

Зцілення розслабленого, Педро де Орренте

Роздумуючи сьогодні над долею розслабленого чоловіка в Єрусалимі, котрий перебував у неволі недуги 38 років, бачимо у його душі тісне поєднання віри і надії у краще майбутнє. Перебуваючи у неволі паралічу, будучи нездатним вільно і самостійно ходити, він не втрачав надії на те, що прийде той день, коли Бог зглянеться над ним і він стане здоровим, зможе впевнено ходити власними ногами.

Як описує Євангеліст Іван цю подію, розслаблений очікував допомоги від Бога через посередництво і поміч людей та цілющу дію води Єрусалимської купелі, яку зворушував час від часу Божий ангел. Розслаблений вірив у можливість власного оздоровлення і з надією очікував Божого милосердя щодо себе, але не знав коли і як це станеться. Він сподівався, що Бог пошле йому людину, котра допоможе спуститися у води купелі і стати здоровим. Це переконання ми бачимо у відповіді розслабленого на пропозицію Ісуса оздоровити його. Коли Христос запитав його: „Чи хочеш бути здоровим?”, – той відповів: „Так, Господи! Але людини не маю, щоб, коли збуриться вода, опустила мене в купальню” (Ів. 5:6-7). Однак Бог в інший спосіб відповів на його молитви і сам прийшов йому на поміч. Божий Син особисто знайшов його і оздоровив силою Свого божественного слова. Христос сам прийшов до нього із даром оздоровлення, коли хворий можливо найменше цього очікував, щоб показати, що Він почув його молитви і прийшов сповнити їх, повертаючи йому здоров’я.

Терпелива і покірна поведінка розслабленого, сповнена духом віри і надії в Боже милосердя, потверджує правдивість слів Христа: „Тому кажу вам: усе, чого ви попросите в молитві, вірте, що одержите, – і буде вам” (Мк. 11:24). Щоб краще зрозуміти духовне значення розповіді про оздоровлення розслабленого, варто повернутися до Євангелія про жінок-мироносиць попередньої неділі. Історія жінок мироносиць показала нам, як Бог винагороджує людську надію, виходить назустріч старанням людей, котрі щирим і відкритим серцем шукають Його, щоб виявити Йому свою любов. Для цього Бог-Отець послав Свого ангела, який відвалив камінь від входу до гробу Ісуса, аби жінки-мироносиці могли увійти всередину і помазати тіло Ісуса.

В історії оздоровлення розслабленого бачимо, як Бог ще глибше відкриває таємницю Свого милосердя. Божий Син не тільки виходить на зустріч тим, що Його шукають, а сам шукає хворого чоловіка і чудесно оздоровляє його, бачачи в його серці незгасаючий промінь надії на Божу поміч.

Чудесне оздоровлення Ісусом розслабленого біля Єрусалимської купелі переконує нас, що кожен, хто покладається на Божу поміч вповні і до кінця, ніколи не буде Ним забутий, не почутий чи проігнорований, не розчарується у своїй надії на Божу поміч. Кожен, навіть найменший вияв нашої любові, Бог винагородить Своєю любов’ю до нас у відповідний час. Правдива любов завжди є сповнена духом терпеливості і надії на Бога. А терпелива надія є особливим проявом любові людини до Бога. До такої любові закликає нас історія розслабленого, щоб вона приносила щедрі плоди Божого милосердя в нашому житті.

Якщо ми віримо в Бога і Його всемогутність, завжди покладаймо надію на Нього у різних життєвих ситуаціях. Подія оздоровлення розслабленого ще раз навчає нас, що тільки з Божою допомогою ми зможемо впевнено і успішно вирішувати навіть найважчі життєві справи. У цьому нас переконують слова псалмопівця: „Не надійтеся на князів, на синів людських, в них нема спасіння. Вийде дух його і вернеться в землю свою; в той день загинуть усі помисли його. Блажен, кому Бог Якова – помічник його; у кого надія на Господа Бога свого” (Пс. 145:3-5). А людина, яка уповає на Бога, ніколи не посоромиться, тому що єдиний Бог – вічний, правдивий, не помиляється, Він завжди вірний у Своїх словах. „Уповайте на Господа повіки, бо Господь Бог є твердиня вічна” (Іс. 26:4).

Просімо і ми сьогодні Ісуса Христа, щоб остерігав нас від нещасть і не залишав нас серед спокус безнадійності і розчарування, щоб своєчасно посилав нам Ангела Хоронителя, який би охороняв нас на всіх дорогах нашого життя, духовно потішав у горі, зміцнював надію і довір’я Божому милосердю та допровадив до щасливої вічності! Амінь

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: Неділя про розслабленого