Згадуючи зціленого сліпонародженого
Євангельський сліпонароджений прозрів тілесно і духовно. Йому більше не потрібна тростина – ні тілесна, ні духовна. За допомогою першої він дійшов до Силоамської купальні, за допомогою другої набув Джерела, Яке не пересихає. Першу він, можливо, так і залишив при купальні або подарував комусь із сліпих жебраків, а другу передає тим, хто ще блукає в духовній пітьмі. Цю тростину не треба шукати в спецмагазинах, не треба ламати з дерева. Вона вкладена апостолом Іоанном в Євангеліє. Бери, хто бажає.
Багато охочих? Мало.
Мало, хто услід за сліпонародженим чесно запитує: «А Хто Він, Цей Христос, щоб мені вірувати в Нього?» (див.: Ін. 9:36)
От типовий діалог на ввідній бесіді з дорослою людиною, яка бажає прийняти хрещення і стати членом Церкви.
– Для того, щоб охреститися, потрібна християнська віра. Ви віруюча людина?
– Так, я вірю в Бога.
– А чи віруєте ви в Христа Спасителя?
– Так, звичайно.
– А Хто Він, Ісус Христос, в Якого ви віруєте? Що ви про Нього знаєте? Чому хочете стати Його послідовником? Чи читали ви Євангеліє?
– Ні, не знаю. Ні, не читав. Навіщо це? Я вірю в душі.
Як бачите, сама така людина не володіє тростиною, доводиться підсовувати їй її в руки. Візьми, візьми ж питання сліпонародженого, візьми його бажання в усьому розібратися і зробити осмислений крок до Христа, щоб вклонитися Йому щиро. Візьми!
Хтось бере, хтось – ні.
Цікаво, як відповідає сліпонародженому Христос: «І бачив ти Його, і Він говорить з тобою» (Ін. 9:37). Тут є над чим подумати. По-перше, грецьке словосполучення надає право на наступний переклад: «Ти прозрів, став бачити і зараз бачиш Його…» Потім Господь додає: «і Він говорить з тобою», – для того, щоб навернути колишнього сліпого до його слухової пам’яті. Адже в незрячої людини слух, компенсуючи відсутність зору, розвинений набагато краще, ніж у зрячих. І слухова пам’ять теж. Христос як би каже йому: «Зістав голос, який відправив тебе до Силоамської купальні, з Моїм голосом. Це був Я. Тоді ти Мене тільки чув, тепер можеш і бачити. Я і є Месія».
Мені здається, людина, яка взяла в руки Новий Завіт, має пережити щось подібне. Вона чує голос Христовий, що доноситься з рядків Писання, і має зіставити його з тим внутрішнім голосом «Бога в душі», Який говорив у ній раніше, Який привів її до цієї відкритої Біблії, Який давав сили жити і йти далі. Куди йти? До Нього!
Чуєш, це Він і є!
А тепер вдивися в Нього, в Його повні любові і співчуття очі, у глибину Його пробитих ребер, у рани на руках і ногах, у славне сяйво Його (а, означає, і твого) Воскресіння!
І вклонися Йому (Ін. 9:38).
Автор: священик Леонід Кудрячов
Усе по темі: Неділя про сліпого