Бог грішників не слухає!

Сліпонароджений перед фарисеями, Джеймс Тіссо

Так, правий ти, колишній сліпий, тисячу разів правий, що «грішників Бог не слухає» (Ін. 9:31)! Не слухає і не слухається Він тих нерозкаяних дурнів, які, не бажаючи упокорено схилитися перед Ним, намагаються схилити Його Самого до виконання своїх прохань. Мудрий батько не піддасться на маніпуляції зіпсованої дитини, яким би солодким голоском та не співала. Подавець премудрості, Отець наш, тим більше.

Не слухає Бог грішників і тому, що звертаються вони, схоже, не зовсім до Нього. Чи зовсім не до Нього, бо «бог їхній – черево» (Флп. 3:19), або мамона, або ще щось. Це щось розташовується на центральному місці їх життя. Вони зробили ідол своїм богом, внаслідок чого Бог істинний виявився для них чимось на кшталт ідола, придатним хіба на те, щоб надати в разі потреби набір релігійних послуг: допомогу в одужанні, успіх у справах, допомогу в народженні дітей і т. д. Навіщо Бога слухати тим проханням, які звернені, по суті, не до Нього, а до міфічної істоти незрівнянно нижчого порядку?

Не слухає Бог грішників, які наполягають на тому, щоб Він почув, але при цьому наглухо затикають свої вуха. Так навіщо ж слухати, якщо не вийде відповісти, якщо людина цієї відповіді не чекає, якщо діалог просто не розглядається? Більше того, не потрібна їй ніяка відповідь! Бог, Який мовчки виконує прохання, набагато зручніший і більш практичний.

Не слухає Бог грішників ще і тому, що молитви їх частенько суєтні і прохання корисливі: не на добро, а щоб ужити для власних пристрастей (див.: Як. 4:3). Вони просять здоров’я, не збираючись використовувати його на славу Божу. Просять грошей, не думаючи про милостиню. Просять дітей, не думаючи виховувати їх у вірі і благочесті.

Не слухає Бог грішників, бо вони не відають, чого хочуть. Їх бажання недалекоглядні і можуть згодом, якщо утіляться в реальність, завдати шкоди. Але доки вони про це не знають і продовжують просити, просити, просити. Звичайно, нормальний батько не подасть дітям змію, коли вони хочуть риби (див.: Лк. 11:11-13). Але якщо вони наполегливо просять змію?

Не слухає Бог грішників. Але це не означає, що не чує. Чує, але чи слухатиме лікар гарячкове марення хворого? Ні, не до цього! Та і не варто – лікувати такого слід! Терміново! Пройде лихоманка, тоді розумність у мові з’явиться. Потім можна буде і послухати, адже «очі Господні звернені до праведних, і вуха Його до молитви їх» (Пс. 33:16). А доки не слухає Бог грішника, але і не відвернувся від нього, не відкинувся.

Тисячу разів правий ти, сліпий, бо не слухає Бог навіть грішників, що каються! Не вслухується Він в їх боязке: «Отче, я згрішив перед небом…»., – не допитує, а обіймає, цілує, переодягає в чистий одяг, вводить у дім і влаштовує бенкет (Лк. 15:17-24).

Автор: священик Леонід Кудрячов

Усе по темі: Неділя про сліпого