Свято не розлуки, а зустрічі

Роздумуючи про Вознесіння Господа нашого Ісуса Христа на небо, можна назвати кілька важливих його причин або значень.

Царство Небесне, колись закрите для нас, царство істини, добра і краси, тепер відчинене і підготовлене для людини. І для його надбання не потрібно багато слів або якихось великих справ. Достатньо, пробачивши образи і відкинувши сумніви, згадати про любов Божу і примиритися з Ним, через Ім’я Господа Ісуса Христа, яке доступне тепер усім людям. Бог дає нам життя і дає його з надлишком, дає його даром у нагороду за нашу віру. Він дає вічне життя!

У Вознесінні Господнім вище з’єдналося із земним. Блаженний Августин з цього приводу каже: “Вознісшись від землі на небо як Бог, і як людина з нашим тілом, Він Богочоловік, тим самим об’явив правду, що і нам людям через Нього відкрилось небо, яке так довго було закрите для нас і зменшилась на кінець відстань між небом і землею” Своїм Вознесінням на небо Господь не залишив нас. Він завжди там, де збираються двоє чи троє в Його ім’я: “Бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я серед них” (Мф. 18:20). Він серед всіх і серед нас, тому що і ми збираємось у Його ім’я. Він поблизу серця кожного, хто шукає Його і прагне до Нього. І ми розуміємо, що на небеса Господь зійшов не для того, щоб піти від людей, а для того, щоб ще більше наблизитися до кожного з нас.

Він не залишив апостолів і перебував з ними підчас їх проповіді. Він перебував із мучениками під час їх страждань, і вони відчували Його допомогу. Він з усіма, хто Його любить і виконує Його заповіді.

Своїм Вознесінням на небо Ісус увійшов у повноту Своєї небесної слави, яку мав від Отця ще перед приходом на землю, яку об’явив на землі людям Своїм вченням, страстями і славним воскресінням – славу, яку приготував йому Отець: “Мене прославляє Отець Мій, про Якого ви говорите, що Він Бог ваш” (Ін. 8:54).

Господь наш Ісус Христос видимо і урочисто зійшов на небо, щоб відкрити шлях невидимій благодатній дії Святого Духа, бо всі Особи Святої Тройці приймають участь у нашому спасінні. Діло відкуплення людства було звершене Ісусом Христом, а діло благодатного освячення належало звершити Святому Духові.

Отже Вознесіння, це свято не стільки прощання з Христом у тілі, скільки зустрічі із Ним як вічним Головою Церкви, Який і в цю мить, і завжди присутній у ній. Присутній невидимо для нас, але відчутно для наших з вами сердець. Він, Господь і Бог, наповнює наше життя тим сенсом, який увиразниться остаточно за кілька днів, коли на апостолів зійде послання до всіх народів. Зійде видимо, зображуючи полум’яними вогнями благодать дарованого через молитву Спасителя Святого Духа.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: Вознесіння Господнє