Доки терпітиму вас?

Євангельський уривок десятої неділі по Зісланні Святого Духа (Мф. 17:14-23) ставить усім нам гостре і несподіване питання, виречене Христом: «О роде невірний і розбещений! Доки буду з вами, доки терпітиму вас?» Така реакція Господа на прохання про оздоровлення може видаватися дещо дивною, але насправді нічого дивного в ній немає. Нічого дивного немає в тому, що важко доводиться терпіти людей невірних та розбещених. Це усі добре знаємо з власного досвіду. Наскільки важче однак є терпіти Богові людей невірних та розбещених, якщо Він усе воздав їм, щоб зробити їх народом вірним та святим.

Сказавши це, Христос все ж не відмовляє батькові в його проханні. Все ж милосердиться над родом невірним та розбещеним.

Так само і в нашому житті. Навряд чи ми є родом вірнішим та святішим, ніж сучасники і співвітчизники Христа. Дуже сумнівно. Господь також і нас запитує гостро і однозначно: «Доки терпітиму вас?» Але як тоді, так і тепер схиляється милостиво над нашим горем, якщо Його лиш просимо.

Молитвою та постом каже Христос виганяти лукавий рід з наших сердець, домівок, народу. Саме ці засоби скріпляють віру, яка є необхідною умовою чуда. Тож нехай правдива молитва і витривалий піст допомагають нам стати народом святим, вірним, чистим у правді та Боголюбивим.

Автор: Марія Ярема

Усе по темі: 10 неділя після П’ятидесятниці