Обрані Притчі

Дружба:

Тих, хто живе з тобою у мирі, нехай буде багато, а радником твоїм – один з тисячі (Сир. 6:6).

Вірний друг – міцний захист: хто знайшов його, знайшов скарб (Сир. 6:14).

Не залишай старого друга, бо новий не може зрівнятися з ним (Сир. 9:12).

Друг не пізнається у щасті, і ворог не приховається у нещасті (Сир. 12:8).

Здоров’я, лікування:

Немає багатства кращого за тілесне здоров’я, і немає радости вищої за радість сердечну (Сир. 30:16).

Шануй лікаря честю заради потреби у ньому, бо Господь створив його, і від Вишнього – зцілення, і від царя одержує він дар. Знання лікаря піднесе його голову, і між вельможами він буде у пошані. Господь створив із землі зцілення, і розсудлива людина не буде зневажати їх. Чи не від дерева вода зробилася солодкою, щоб пізнана була сила Його? Для того Він і дав людям знання, щоб прославляли Його у дивних ділах Його: ними він зціляє людину і знищує хворобу її. Той, хто готує ліки, робить з них суміш, і заняття його не закінчуються, і через нього буває благо на лиці землі. Сину мій! у хворобі твоїй не будь недбалий, але молися Господу, і Він зцілить тебе. Залиш гріховне життя і виправи руки твої, і від усякого гріха очисти серце. Вознеси пахощі й із семидала пам’ятну жертву і зроби приношення повне, ніби ти уже помираєш; і дай місце лікареві, бо і його створив Господь, і нехай не віддаляється він від тебе, бо він потрібен (Сир. 38:1-12).

Істина, брехня, лестощі:

Краще злодій, ніж той, хто постійно говорить неправду; але обоє вони успадкують загибель (Сир. 20:25).

Неприємна похвала в устах грішника, бо не від Господа послана вона (Сир. 15:9).

Подвизайся за істину до смерти, і Господь Бог поборе за тебе (Сир. 4:32).

Будь твердий у твоєму переконанні, й одне нехай буде твоє слово (Сир. 5:12)

Милостиня:

Шануй Господа від майна твого і від початків усіх прибутків твоїх, і наповняться скарбниці твої до надлишку, і точила твої будуть переливатися новим вином (Притч. 3:9-10).

Хтось сипле щедро, і йому ще додається; а інший надміру ощадливий, і однак же убожіє (Притч. 11:24).

Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла (Притч. 16:6).

Хто благодіє бідному, дає в борг Господу, і Він воздасть йому за благодіяння його (Притч. 19:17).

Вода погасить полум’я вогню, і милостиня очистить гріхи (Сир. 3:30).

Не лінуйся відвідувати хворого, бо за це ти будеш улюбленим (Сир. 7:38).

Не зневажай людини у старості її, бо і ми старіємо (Сир. 8:7).

Багатослівність:

Золоті яблука у срібних прозорих посудинах – слово, сказане пристойно (Притч. 25:11).

Якийсь пустослів уражає наче мечем, а язик мудрих – лікує (Притч. 12:18).

Від усякої праці є прибуток, а від марнослів’я тільки збиток (Притч. 14:23).

І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої – розсудливим (Притч. 17:28).

Чи бачив ти чоловіка необачного у словах своїх? на нерозумного більше надії, ніж на нього (Притч. 29:20).

Вислухав ти слово, нехай помре воно з тобою: не бійся, не розірве воно тебе (Сир. 19:10).

Багато хто упав від вістря меча, але не стільки, скільки полягло від язика (Сир. 28:21).

Говори головне, багато у небагатьох словах. Будь, як знавець і, разом, як той, хто уміє мовчати (Сир. 32:10)

Молитва:

Не поспішай язиком твоїм, і серце твоє нехай не поспішає вимовити слово перед Богом; тому що Бог на небі, а ти на землі; тому слова твої нехай будуть скупі. Бо, як сновидіння бувають при великій кількості турбот, так голос нерозумного пізнається при великій кількості слів (Еккл. 5:1-2).

Перше, ніж почнеш молитися, приготуй себе, і не будь як людина, яка спокушає Господа (Сир. 18:23).

Молитва смиренного пройде крізь хмари, і він не утішиться, доки вона не наблизиться до Бога (Сир. 35:17).

Мудрість:

Початок мудрости – страх Господній; добре розуміння в усіх, кого воно водить; а благоговіння до Бога – початок розуміння; нерозумні тільки нехтують мудрість і наставляння (Притч. 1:7).

Якщо будеш закликати знання і звертатися до розуму; якщо будеш шукати його, як срібла, і відшукувати його, як скарб, то зрозумієш страх Господній і знайдеш пізнання про Бога. Тому що Господь дає мудрість; з уст Його – знання і розум; Він зберігає для праведних спасіння; Він – щит для тих, хто ходить непорочно; Він охороняє путі правди й оберігає стежки святих Своїх (Притч. 2:3-8).

Тому що у великій мудрості багато печалі; і хто примножує пізнання, примножує скорботу (Еккл. 1:18).

І побачив я, що перевага мудрости над глупотою така сама, як перевага світла над темрявою (Еккл. 2:13).

Мудрість людини просвітлює лице її, і суворість лиця її змінюється (Еккл. 8:1).

Мертві мухи псують і роблять смердючою запашну масть мироварника: те саме робить невелика глупота шанованої людини з її мудрістю і честю (Еккл. 10:1).

Тільки той, хто присвячує свою душу розмірковуванню про закон Всевишнього, буде шукати мудрости усіх древніх і вправлятися у пророцтвах: він буде зважати на сказання мужів іменитих і заглиблюватися у тонкі звороти притч; буде досліджувати таємний зміст висловлювань і займатися загадками притч. Він буде проходити служіння серед вельмож і являтися перед правителем; буде подорожувати по землі чужих народів, бо випробував добре і зле між людьми. Серце своє він направить до того, щоб з раннього ранку звертатися до Господа, Який сотворив його, і буде молитися перед Всевишнім; відкриє у молитві вуста свої і буде молитися за гріхи свої. Якщо Господу великому вгодно буде, він сповниться духом розуму, буде виточувати слова мудрости своєї і у молитві прославляти Господа; благоуправить свою волю і розум і буде розмірковувати про таємниці Господа; він покаже мудрість свого навчання і буде хвалитися законом завіту Господнього. Багато хто буде прославляти знання його, і він не буде забутий повік; пам’ять про нього не загине, й ім’я його буде жити у роди родів (Сир. 39:1-12).

Надія на Бога:

Уповай на Господа всім серцем твоїм, і не покладайся на розум твій. У всіх путях твоїх пізнавай Його, і Він направить стежки твої (Притч. 3:5-6).

Не хвалися завтрашнім днем, тому що не знаєш, що народить той день (Притч. 27:1).

Дві речі я прошу в Тебе, не відмов мені, перше ніж я помру: суєту і неправду віддали від мене, убогости і багатства не давай мені, годуй мене насущним хлібом, щоб, переситившись, я не зрікся Тебе і не сказав: “хто Господь?” і щоб, зубожівши, не став красти і вживати ім’я Бога мого марно (Притч. 30:7-9).

Як глина у гончара у руці його, і всі долі її в його волі, так люди – у руці Творця їх, і Він воздає їм за судом Своїм (Сир. 33:13).

Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її (Притч. 16:9).

Про сни:

Як той, хто обіймає тінь або женеться за вітром, так той, що вірить сновидінням (Сир. 34:2).

Покаяння і прощення образ:

Чим хто згрішає, тим і карається (Прем. 11:17).

Так праведнику воздається на землі, тим більше нечестивому і грішному (Притч. 11:31).

Бо сім разів упаде праведник, і встане; а нечестиві впадуть у погибель (Притч. 24:16).

Не барися звернутися до Господа, і не відкладай із дня на день (Сир. 5:8).

У всіх ділах твоїх пам’ятай про кінець твій, і повік не згрішиш (Сир. 7:39).

Не докоряй людині, яка навертається від гріха: пам’ятай, що усі ми знаходимося під єпитиміями (Сир. 8:6).

Чоловік грішний ухиляється від викриття і знаходить вибачення, відповідно до бажання свого (Сир. 32:19).

Немає людини праведної на землі, яка робила б добро і не грішила б; тому не на всяке слово, яке говорять, звертай увагу, щоб не почути тобі раба твого, коли він лихословить на тебе; бо серце твоє знає багато випадків, коли і сам ти лихословив на інших (Еккл. 7:20-22).

Пияцтво:

У кого виття? у кого стогін? у кого сварки? у кого горе? у кого рани без причини? у кого багряні очі? У тих, які довго сидять за вином, які приходять шукати вина приправленого. Не дивися на вино, як воно червоніє, як воно іскриться в чаші, як воно світиться рівно: згодом, як змій, воно вкусить, і вжалить, як аспид; очі твої будуть дивитися на чужих дружин, і серце твоє заговорить про розпусне, і ти будеш, як той, що спить серед моря, і як той, що спить на верхівці щогли (Притч. 23:29-34).

Проти вина не показуй себе хоробрим, тому що багатьох погубило вино (Сир. 31:29).

Стриманість, запальність:

У нерозумного відразу ж виявиться гнів його, а розсудливий ховає образу (Притч. 12:16).

Розсудливість робить людину повільною на гнів, і слава для неї – бути поблажливою до провин (Притч. 19:11).

Що місто зруйноване, без стін, те людина, що не володіє духом своїм (Притч. 25:28).

Якщо подуєш на іскру, вона розгориться, а якщо плюнеш на неї, згасне: те й інше виходить з уст твоїх (Сир. 28:14).

Про батьків:

Краще померти бездітним, ніж мати дітей нечестивих (Сир. 16:4).

Сину! прийми батька твого в старості його і не засмучуй його в житті його. Хоча б він і збіднів розумом, май поблажливість і не нехтуй його у повноті сили твоєї (Сир. 3:12-13).

Сім’я, виховання дітей:

Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його (Притч. 13:25).

Напоум юнака на початку путі його: він не ухилиться від неї, коли і постаріє (Притч. 22:6).

Не залишай юнака без покарання: якщо покараєш його різкою, він не помре; ти покараєш його різкою і спасеш душу його від пекла (Притч. 23:13,14).

Про доброчесну дружину:

Краще жити в кутку на покрівлі, ніж зі сварливою дружиною у просторому домі (Притч. 21:9)

Хто знайде доброчесну дружину? ціна її вища за перли; упевнене у ній серце чоловіка її, і він не залишиться без прибутку; вона відплачує йому добром, а не злом, в усі дні життя свого. Добуває вовну і льон, і з охотою працює своїми руками. Вона встає ще вночі і роздає їжу в домі своєму і визначає денну працю служницям своїм. Задумає вона про поле, і придбає його; від плодів рук своїх насаджує виноградник. Вона відчуває, що заняття її добре, і – світильник її не гасне і вночі. Простягає руки свої до прядки, і персти її беруться за веретено. Долоню свою вона відкриває бідному, і руку свою подає нужденному. Не боїться холоду для родини своєї, тому що вся родина її одягнена у подвійний одяг. Сила і краса – одяг її, і весело дивиться вона на майбутнє. Вуста свої відкриває з мудрістю, і лагідне наставляння на язиці її. Вона спостерігає за господарством у домі своєму і не їсть хліба неробства. Встають діти й ублажають її, – чоловік, і хвалить її: “багато було дружин доброчесних, але ти перевершила всіх їх”. Миловидість оманлива і краса суєтна; але дружина, яка боїться Господа, гідна похвали. (Притч. 31:10-31).

Упокорювання, гордість:

Якщо з кощунників Він насміхається, то смиренним дає благодать (Притч. 3:34).

Погибелі передує гордість, і падінню – пихатість (Притч. 16:18).

Перед падінням підноситься серце людини, а смирення передує славі (Притч. 18:13).

Скільки ти великий, стільки смиряйся, і знайдеш благодать у Господа (Сир. 3:18).

Господь вириває з корінням народи і насаджує, замість них, смиренних (Сир. 10:18).

Понад міру важкого для себе не шукай, і що понад сили твої, того не випробовуй (Сир. 3:21).

Хто доторкається до смоли, той очорниться, і хто входить у спілкування з гордим, зробиться подібним до нього (Сир. 13:1).

Рада:

Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться (Притч. 15:22).

Совість, соромливість:

Більше за все бережене зберігай серце твоє, тому що з нього джерела життя (Притч. 4:23).

Терпіння, скорбота:

Покарання Господнього, сину мій, не відкидай, і не тяготися викриванням Його; бо кого любить Господь, того карає і благоволить до того, як батько до сина свого (Притч. 3:11-12).

Довготерпеливий краще за хороброго, і той, хто володіє собою, краще за завойовника міста (Притч. 16:32).

Сумування краще за сміх; тому що при печалі лиця серце стає кращим (Еккл. 7:3).

Сину мій! якщо ти приступаєш служити Господу Богу, то приготуй душу твою до спокуси: управ серце твоє і будь твердим, і не знічуйся під час відвідування; приліпися до Нього і не відступай, щоб звеличитися тобі наостанок. Усе, що станеться з тобою, приймай охоче, і в мінливостях твого приниження будь довготерплячим, бо золото випробовується у вогні, а люди, угодні Богу, у горнилі приниження (Сир. 2:1-5).

Працьовитість, лінь:

Лінощі занурюють у сонливість, і недбайлива душа буде терпіти голод (Притч. 19:15).

Піди до мурахи, лінивцю, подивися на дії її, і будь мудрим. Нема у неї ні начальника, ні приставника, ні володаря; але вона заготовляє влітку хліб свій, збирає під час жнив їжу свою. Або піди до бджоли і пізнай, яка вона працьовита, яку поважну роботу вона виконує; її труди вживають для здоров’я і царі і простолюдини; улюблена ж вона всіма і славна; хоч силою вона слабка, але мудрістю вшанована. Доки ти, лінивцю, будеш спати? коли ти встанеш від сну твого? Трохи поспиш, трохи подрімаєш, трохи, склавши руки, полежиш: і прийде, як перехожий, бідність твоя, і нестаток твій, як розбійник. Якщо ж будеш не лінивим, то, як джерело, прийдуть жнива твої; убогість же далеко втече від тебе (Притч. 6:6-11)

Багато трудів призначено кожній людині, і важке ярмо на синах Адама, з дня виходу з утроби матері їх до дня повернення до матері усіх (Сир. 40:1)

Помірність:

Краще небагато зі страхом Господнім, ніж великий скарб, і при ньому тривога. Краще блюдо зелені, і при ньому любов, ніж відгодований бик, і при ньому ненависть (Притч. 15:16-17).

Не пересичуйся всякими солодощами і не кидайся на різні страви, бо від переїдання буває хвороба, і пересичення доводить до холери; від пересичення багато хто помер, а стриманий додасть собі життя (Сир. 37:32-34).

Цнотливість (і зберігання подружньої вірності):

Що золоте кільце в носі у свині, те жінка красива і – нерозсудлива (Притч. 11:22).

Коли мудрість увійде в серце твоє, і знання буде приємне душі твоїй, тоді розсудливість буде оберігати тебе, розум буде охороняти тебе, щоб спасти тебе від шляху злого, від людини, яка говорить неправду, від тих, які залишають путі прямі, щоб ходити шляхами темряви; від тих, які радіють, чинячи зло, захоплюються злою розпустою, шляхи яких криві, і які блукають на стежках своїх; щоб спасти тебе від дружини іншого, від чужої, яка промовляє солодкі слова свої, яка залишила керівника юности своєї і забула завіт Бога свого. Дім її веде до смерти, і шляхи її – до мерців; ніхто з тих, що ввійшли до неї, не повертається і не вступає на путь життя (Притч. 2:10-19).

Чи може хто взяти собі вогонь у пазуху, щоб не прогорів одяг його? Чи може хто ходити по вугіллю, яке горить, щоб не обпекти ніг своїх? Те саме буває і з тим, хто входить до дружини ближнього свого: хто доторкнеться до неї, не залишиться без провини (Притч. 6:27-29).

Відвертай око твоє від жінки благовидої і не задивляйся на чужу красу: багато хто збився зі шляху через красу жіночу; від неї, як вогонь, загоряється любов (Сир.9:8-9).

  1. Попередні відомості
  2. Книга Іова
  3. Книга Псалмів
  4. Книга Притч Соломонових
  5. Книга Екклезіаста
  6. Книга Пісні Пісень
  7. Книга Премудрості Соломона
  8. Книга Премудрості Ісуса, сина Сирахового
  9. Обрані Притчі