Послання апостола Івана Богослова

Апостол Іван Богослов

Стиль послань і окремі вирази нагадують нам Євангеліє від Івана. Не називаючи себе в посланні, Іван говорить про себе як про очевидця подій земного життя Господа Ісуса Христа (див. 1Ін. 1:1-4).

Перше Соборне послання написане після Євангелія від Івана: “Про те, що було від початку, що ми чули, що бачили своїми очима, що розглядали і чого торкалися руки наші, про Слово життя, – бо життя явилось‚ і ми бачили‚ і свідчимо, і звіщаємо вам це вічне життя, яке було в Отця і явилось нам, – про те, що ми бачили і чули, звіщаємо вам, щоб і ви мали єднання з нами: а наше єднання – з Отцем і Сином Його, Ісусом Христом” (1Ін. 1:1-3) і, ймовірно, – в Ефесі наприкінці І ст.

Воно було написане для християн Малоазійських церков, які були давно засновані і складалися переважно з колишніх язичників (див. 1Ін. 5:21). На той час у Малій Азії множилися вчення гностиків, які змінили обрядове юдейство і грубе язичництво, проти яких боролися апостоли Іуда, Петро і Павло. Лжевчителі-гностики відкидали Божество Ісуса Христа і Його гідність як Спасителя світу, відкидали дійсність Його втілення. Вони потурали вадам, стверджуючи, що знання надає людині право на повну свободу і моральну розпусту.

Відповідно до цього, характер послання напутливий і викривальний. Мета послання – затвердити віру в Ісуса Христа як Сина Божого, щоб усі отримали через Нього вічне життя і перебували в істині та любові.

Про призначення Другого Соборного послання достовірних відомостей, окрім тих, які містяться в самому посланні, немає. Хто були на ім’я “обрана господиня” і діти її – невідомо. Ясно лише, що вони були християни (існує тлумачення, що “Господиня” – це Церква, а “діти” – це християни). Що стосується часу і місця написання цього послання, можна припускати, що воно написане тоді само, коли було написане перше, і в тому ж Ефесі. Друге послання Івана має тільки один розділ. У ньому апостол виражає свою радість, що діти обраної господині ходять в істині, обіцяє відвідати її і з наполегливістю перестерігає не мати жодного спілкування з лжевчителями.

Третє Соборне послання: звернене до Гая чи Кая. Хто це був, у точності невідомо. З апостольських писань відомо, що це ім’я носили декілька осіб (див. Діян. 19:29; 20:4; Рим. 16:23; 1Кор. 1:14 та ін.), але до кого з них або до когось іншого написане це послання, визначити немає можливості. Мабуть, цей Гай не обіймав ніякої ієрархічної посади, а був просто благочестивим християнином. Про час і місце написання третього послання можна припустити, що обидва ці послання написані приблизно в один той самий час, у тому самому місті Ефес, де апостол Іван проводив останні роки свого земного життя. Складається це послання також тільки з одного розділу. У ньому апостол хвалить Гая за його доброчесне життя, твердість у вірі, а особливо – за його гостинність відносно мандрівників-проповідників Слова Божого, засуджує владолюбного Діотрефа, повідомляє деякі вісті і посилає вітання.

  1. Попередні відомості
  2. Послання апостола Якова
  3. Послання апостола Петра
  4. Послання апостола Івана Богослова
  5. Послання апостола Іуди
  6. Обрані повчання із Соборних послань