Дитячі роки

Юний Іоанн Хреститель, Бартоломео Мурільйо

Про дитячі роки Іоанна Предтечі дізнаємось лише з Євангелія від апостола Луки. Іоанн був сином священика Захарії (“з денної черги Авиєвої”) і праведної Єлисавети, яка походила з роду Ааронового (Лк. 1:5). За материнською лінією Іоанн був родичем Ісуса Христа і народився на шість місяців раніше за Нього. Точне місце народження Іоанна Предтечі в жодному Євангелії не вказане. Можливо, він народився в Юті (Лк.1:39; пор. Нав.15:55; 21:16), селищі, що знаходилося у двох годинах пішої ходи на південь від Хеврону, або в самому Хевроні – найважливішому місті на півдні Іудеї в 37 кілометрах на південний захід від Єрусалиму. Згідно ж церковного передання його народження сталося на місті сучасного міста Ейн-Карем, розташованого близько 7 км на південний захід від Єрусалима. Сьогодні на цьому місці побудований францисканський монастир “Святий Іоанн на горах”.

Батьки Іоанна відрізнялися істинною праведністю, але були бездітними, а це вважалося в юдеїв Божим покаранням за гріхи. Будучи ж похилого віку, Захарія та Єлисавета вже не сподівалися на потомство. Як оповідає євангеліст Лука, Захарії випав жереб здійснити кадіння (за жеребом визначались різні завдання священників у святині), для чого він увійшов до другої частини Єрусалимського храму, званої Святе або Святилище, де знаходився жертовник кадильний, тоді як увесь народ молився у призначеній для нього відкритій частині храму – “Дворі”.

Схема Другого Єрусалимського храму

Увійшовши до святилища, Захарія побачив Ангела, і на нього напав страх, бо за юдейськими поняттями, явлення Ангела провіщало близьку смерть. Архангел Гавриїл, який був посланий Богом сповістити йому про народження сина, сказав: “Не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоан; і буде тобі радість і втіха, і багато хто народженню його зрадіє, бо він буде великий перед Господом; ні вина, ні хмільного напою не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї” (Лк. 1:13-15). Захарія не повірив ангелові і за це був покараний німотою, аж до того дня, поки це не здійсниться.

Дружина його Єлисавета, після повернення його додому, дійсно зачала, але п’ять місяців приховувала це, боячись, що люди можуть не повірити цьому і висміяти її, а сама в душі раділа і дякувала Богові за зняття з неї ганьби.

Паралельно з розповіддю про Захарію та Єлисавету, євангеліст розповідає про Благовіщення Пресвятої Богородиці (Лк. 1:26-38).

Марія в домі Єлисавети, Карл Блох

Після того, як Діва Марія дізналася з уст ангела про вагітність Єлисавети, вона прийшла відвідати її і “коли ж почула Єлисавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Духа Святого Єлисавета” (Лк.1:41). Таким чином, своїй матері пророк Іоанн передрік прихід Месії ще перебуваючи в утробі. Марія була у Єлисавети три місяці, тобто аж до народження Іоанна Хрестителя. Невідомо, чи залишилася вона в домі при народженні.

І от у благочестивого подружжя, яке до похилої старості було позбавлене розради мати дітей, нарешті народжується син, якого вони виблагали в молитвах. На восьмий день, як приписував закон Мойсеїв (Лев. 12:3), треба було обрізати новонародженого та дати йому ім’я. Над іменем вийшла суперечка. Як правило давали ім’я діда, щоб продовжити родову ознаку. Однак зважаючи на похилий вік батька, хотіли назвати новонародженого його ім’ям – Захарія, але Єлисавета побажала дати синові вказане ангелом нетрадиційне для своєї сім’ї ім’я Іоанн (“Ягве (Бог) змилувався”). Постанову матері могла змінити тільки постанова батька. Німий Захарія попросив воскову дощечку: “Попросивши дощечку, написав слова: Іоан буде ім’я йому. І дивувались усі. І відразу відкрилися уста його і язик його, і він почав говорити, благословляючи Бога” (Лк. 1:63,64).

* * *

За милістю Божою Іоанн уник смерті серед тисяч убитих немовлят у Вифлеємі та його околицях. Про подальше життя Іоанна Хрестителя до часу його явлення з проповіддю ізраїльському народу нічого достеменно не відомо. Євангеліст Лука пропустивши юнацькі роки Іоанна, лише повідомляє: “Дитя ж зростало і міцніло духом, і було у пустелях до дня явлення свого Ізраїлеві” (Лк. 1:80), тобто до достатньо дорослого віку. Дослідники, заповнюючи цю прогалину, припускають, що в той час, Іоанн міг знаходитися в громаді есееїв (релігійної групи в Іудеї, часів Другу храму (530 до. н.е. – 70 р. н.е.)). Про них мова піде дещо пізніше.