Приналежність Іоанна до релігійних течій

Святий Іоанн Хреститель, Тіціан

Іоанн не пив вина і хмільних напоїв (Лк. 1:15), що може свідчити про його назорейство; проте інших обов’язкових ознак назорейської обітниці, наприклад, відрощування довгого волосся (Чис. 6:4), Євангелія не згадують.

За своїми релігійними переконаннями Іоанн Предтеча, швидше за все, був близьким до ессеїв. Дослідники відзначають, що опис Іоаннового хрещення наведений Йосифом Флавієм, практично дослівно збігається з описом ессейського обряду, описаного в рукописах Юдейської пустелі. Така близькість Іоанна до ессеїв змушує багатьох дослідників вважати, що “він належав певний час до ессеїв, але пізніше відокремився від них з якихось причин”. У числі таких ознак подоби називають також географічне сусідство місця (чи місць) проповіді Іоанна і хрещення ним у тому місці, де проживали деякі ессейські общини, однакове обґрунтування і Хрестителем, і ессеями своєї діяльності в пустелі, збіг за часом його діяльності та останніх десятиліть існування тієї релігійної течії юдаїзму.

Але існують також ідеологічні розбіжності з ессеями. Так, наприклад, він підкреслював розподіл людей на праведників і грішників, але, на відміну від ессеїв, вважав, що грішники можуть спастися через розкаяння. Подібно до ессеїв, він тлумачив вірш з Ісаї (“Голос волаючого в пустелі“) як заклик віддалитися в пустелю, і тому став відлюдником і аскетом сам, але не вимагав цього від інших. На відміну від ессеїв, він не наполягав на необхідності спільного майна, але казав про необхідність ділитися з тими, хто має потребу. Іоанн не прийняв ессейського погляду до обмеження кола посвячених і пропонував очищення кожному юдеєві, який того бажав. До того ж, на відміну від ессеїв, він не вимагав від них передати всі їхні статки в спільну касу і стати членом релігійної секти, а також відмовитися від звичного способу життя – його цікавило тільки духовне просвіщення. Усе це привернуло до нього велику кількість послідовників.