Хрещення покаяння

Хрещення Господнє, Карл Генріх Блох

Іоаннове хрещення покаяння являло собою обряд, який він звершував над тими, хто прийняв звістку про наближення Царства Небесного. Предтеча хрестив тих, хто приходив до нього з метою символічного змивання гріха з тіла після очищення душі через сповідь і благі справи. Хоча варто зазначити, що “слово “хрещення”, яке означає таїнство залучення до християнства, і “хрест” є однокорінними словами лише в ряді слов’янських мов. Грецькою “хрестити” – “баптізо”, буквально “занурювати”, оскільки хрещення здійснювалося зануренням у воду. Хрест (який був відомий і в дохристиянських культах) міг стати символом християнства лише у зв’язку з особливим сенсом розп’яття. Іменування Іоанна “Хрестителем” – результат калькування грецького Іоаннес Баптістес. Він хрестив людей, занурюючи їх у воду, не використовуючи символу і самого поняття хреста (зображення хреста як аксесуара Предтечі у відомій картині А. А. Іванова “Явлення Христа народу” – історична неточність)”, – стверджує доктор філософських наук А. М. Каримський[*].

Це хрещення мало паралелі і у звичайних правовірних юдеїв. Обмивання проводилося в спеціальному релігійному басейні – “мікві”. Подібні басейни для ритуального очищення влаштовувалися в кожному заможному будинку того часу. Особливо багато їх було в Єрусалимі. Сотні таких басейнів розкопані археологами. В аристократичному кварталі Єрусалиму “Верхньому місті” такі басейни – мікваот – знаходилися в кожному будинку.

Стародавня міква

В особливо важких випадках ритуальної нечистоти всі юдеї мали пройти очищення у річкових водах. Цей юдейський обряд називається “т’білá” (“твіл”), від цього слова утворено єврейське прізвище Іоанна – “hа-Мтабель” (“Хаматвіл”) – “здійснюючий ритуальне очищення водою”, яке було перекладене грецькими перекладачами Євангелій як “Хреститель”, а ім’я Йоханан стало Іоанном. Ессеї посилили вимоги до обряду, на відміну від ортодоксальних юдеїв, вважаючи, що необхідність ритуального очищення виникала не тільки від дотику до нечистого предмету чи тварини, але і від поганих вчинків. Тому якщо людина проходила обряд занурення у воду без покаяння, на їхню думку обряд ставав чистою формальністю і не приносив очищення; така концепція була помітним нововведенням. Цей обряд ритуального обмивання ессеї тлумачили не тільки як символ покаяння, але одночасно як обряд посвячення в члени своєї громади.

Іоаннове хрещення відрізнялося від очисного обмивання прозелітів тим, що відбувалося вже над юдеями, а від щоденних ритуальних обмивань ессеїв воно відрізнялося тим, що було одноразове і більше не повторювалося.


[*]Ця думка абсолютна слушна, але слід зазначити, що зображення Іоанна Предтечі в мистецтві з хрестом у руці, ставить собі за мету не відтворення історичної автентичності, адже про Іоаннову зовнішність нам взагалі мало що відомо, а з метою відрізнити його від інших біблійних персон і мистецьких образів.