Пророцтва і функція Іллі

Іван Хреститель, Альвізе Віваріні

Особа Іоанна Предтечі і акт хрещення ним Ісуса стали дуже значущими для юдеїв свідченнями месіанства Христа, оскільки в них побачили здійснення пророцтв.

Так, новозавітне тлумачення (Мф. 11:10; Мк. 1:2) відносить до Іоанна наступні старозавітні пророцтва:

  • Ось, Я посилаю ангела Мого, і він приготує путь переді Мною” (Мал. 3:1);
  • Голос волаючого в пустелі: приготуйте путь Господу, прямими зробіть у степу стежки Богу нашому” (Іс. 40:3).

Згідно з пророком Малахії (Мал. 4:5,6) пришестю Месії мала передувати (чи супроводити) поява пророка Іллі, який повинен був помазати месію і засвідчити його сан. Саме “з духом і силою Іллі” виступив Іоанн Хреститель (Лк. 1:17).

Образ Іоанна Хрестителя як аскета-пустинника, пророка і викривача був настільки схожий з уявленнями про Іллю (який мав повернутися перед приходом Месії), що Іоанну доводилося навіть спеціально заперечувати свою тотожність з ним (Ін. 1:21). За Іоанновими відповідями фарисеям можна скласти певне уявлення про те, ким він себе вважав – не пророком і не месією, а “голосом волаючого в пустелі”. На думку деяких біблійних тлумачів, зокрема Джона Бівера, Іоанн Хреститель свідомо відмовився від честі зватися пророком, хоча цей титул належав йому по праву. Річ у тім, що для Іоанна найголовнішим було виконання волі Божої, а не слава людська і дозвільні домисли.

Сам же Христос після Іоаннової страти прямо вказує на його місію Предтечі: у відповідь на питання учнів про прихід Іллі Ісус відповідає, що “Ілля вже прийшов, і його не впізнали, і зробили з ним, як хотіли. Так і Син Людський має постраждати від них. Тоді ученики зрозуміли, що він говорив їм про Іоана Хрестителя” (Мф. 17:12,13); а також: “Він є Ілля, що має прийти” (Мф. 11:14).

Послідовники Іоанна Хрестителя

У синоптичних Євангеліях недвозначно сказано, що учні Іоаннові складали замкнуту організацію, дотримували пости (Мк. 2:18; Лк. 5:33) і мали особливі молитви (Лк. 11:1). Як свідчить Євангеліє, двоє учнів Іоаннових пішли за Христом відразу після Його хрещення (Ін.1:35-40), а деякі, навпаки, були здивовані духовною практикою дванадцяти апостолів (Мф. 9:14), можливо, що між послідовниками обох духовних лідерів надалі відбувалися тертя.

Деякі учні Іоаннові (їх називають іоанніти, пізніше це ім’я запозичить Мальтійський орден) після його страти не відразу влилися в ряди ранніх християн, а довгий час зберігали специфіку своєї общини. Одним з Іоаннових послідовників був Аполлос, який переїхав з Александрії в Ефес. От що розповідається про це в Діяннях апостолів: “Якийсь юдей, на ім’я Аполлос, родом з Олександрії, чоловік красномовний та досвідчений у Писаннях, прийшов до Ефеса. Він був наставлений на шлях Господній і, пломеніючи духом, говорив та вчив про Господа правдиво, знаючи тільки про хрещення Іоанове. Він почав сміливо говорити в синагозі. Почувши його, Акила і Прискілла прийняли його і досконаліше пояснили йому шлях Господній” (Діян. 18:24-26). Надалі Аполлос став одним з активних християнських проповідників: “Бо він дуже викривав юдеїв привселюдно, доводячи з Писання, що Ісус є Христос” (Діян. 18:28), був авторитетним наставником християнської общини в Коринті.

Вважається, що в наступні віки спадщину вірувань Іоаннових послідовників, які так і не увійшли до християнської церкви, можна прослідкувати в уявленнях секти гностиків-мандеїв, що виникла в І ст. і ще досі збереглася в Іраку і Ірані. Мандеї шанують Іоанна під ім’ям Йахья і (очевидно, як і перші учні Хрестителя) визнають його Месією, тобто Ісус Христос за їх уявленнями, – самозванець.

* * *

Окрім того, Іоанн Хреститель під іменем Ях’я ібн Закарійя (тобто син Захарії) шанується і в Ісламі як пророк, який був посланий народу Ізраїльському для підтвердження істинності пророчої місії Іси ібн Марьям (тобто Ісуса Христа, Який в Ісламі вважається пророком). Згідно з ісламським переданням пророк Ях’я був першим, хто увірував в Ісу і допомагав йому проповідувати серед євреїв.

Значення служіння Іоанна Хрестителя

Проповідь Іоанна Хрестителя, Маттіа Преті

Важливе значення Святого Пророка і Предтечі Христового Іоанна в християнському світі ґрунтується на неодноразовому висловлюванні великої поваги до нього Господа Ісуса Христа, Який вказував на нього як на Свого Предтечу. Христос каже про Іоанна, що “не було серед народжених жінками більшого за Іоана Хрестителя” (Мф. 11:11).

Якими словами можна підсумувати розповідь про Іоанна Хрестителя? Він – той, хто всього себе, без залишку, віддає Іншому, Грядущому за ним. “Він прийшов для свідчення, щоб свідчити про Світло, щоб усі увірували через нього. Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло” (Ін.1:7,8). Предтеча був тим, хто відкрито вказав світу на грядущого Христа: “Ось Агнець Божий, Який бере на себе гріхи світу. Це Той, про Якого я сказав: за мною гряде Муж, Який переді мною був, бо Він був раніше від мене” (Ін. 1:29,30). У цьому добровільному, жертовному упокоренні перед Господом – подвиг Іоанна Хрестителя. Це та надзвичайна висота на яку могла зійти впала людська природа.