Дар любові

Подібно, як книжник запитав Ісуса про основну заповідь у законі, так кожен християнин повинен часто запитувати себе: а що є найважливіше в моїх обов’язках, у духовному житті? Всі людські вчинки мають вартість і приносять добрі плоди, якщо вони наповнені духом любові.

Дар любові – це дар, якого найбільше прагнуть люди. Якщо християнин вірить, що Бог є любов’ю, то кожен наш зв’язок з Богом і ближніми потрібно наповнити духом любові, а не лише духом обов’язку чи страху. Якщо стараємося будувати зв’язки любові з ближніми, треба пам’ятати, що любов має багато значень, проявів. Любов, це не тільки радість, приємність, а також покора, терпеливість, стриманість, милосердя, жертовність, прощення, як про це навчає апостол Павло у листі до Коринтян (1 Кор. 13:1-13).

Бог допускає в житті людей різні випробування, щоб через них навчити нас цієї багатозначної любові, виховати в нас різні її риси, прояви, щоб ми вміли любити ближніх не тільки у хвилини приємні, а також в терпеливості, покорі, лагідності, стриманості, милосерді, прощенні.

За 2000 років у Церкві виникло багато традицій і звичаїв, котрі дехто вважає важливішими за заповіді і святі таїнства. Багато християн вважають важливою річчю принести до дому освячену йорданську воду, але при цьому не відчувають потреби бути у цей святковий день на Службі Божій; для декого найважливішим приготуванням до Великодня є посвятити паску, відкладаючи на другий план найважливіший обов’язок великодньої сповіді і Святого Причастя; для інших важливим є посвяти віночки зілля для охорони дому, відкладаючи на другий план роль віри і молитви. Ці приклади життя християн свідчать про їх зовнішню побожність і великий брак віри і любові до Бога.

Люди часто прагнуть отримувати любов, але не все готові дарувати її іншим.

Бог часто дає нам нагоди зростати в любові, але чи завжди вміємо їх розпізнати і належно використати?

Любов найбільший і найважливіший плід духовного життя, як навчає апостол Павло: „Нині ж перебувають ці три: віра, надія, любов; але більша з них любов” (1Кор. 13:13). У вічності відпаде потреба у вірі і надії, а залишиться тільки любов. Тому з особливим старанням дбаймо про цей найбільший дар – дар любові, бо якою є наша любов до Бога на землі, такою буде і радість у вічності. Амінь.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: 15 неділя після П’ятидесятниці