Історія про зцілення кровоточивої жінки та воскресіння єдиної дочки Іаїра

Воскресіння дочка Іаїра, Гюстав Доре

Кінцевою подією в черзі надзвичайних діянь Ісуса в Луки 8 є подвійне чудо – єдине такого роду «переплетене» чудо в Євангелії. Події, які ведуть до воскресіння єдиної дочки начальника синагоги Іаїра, є перервані на коротку мить оздоровленням кровоточивої жінки. В одній історії Ісус має справу з хворобою та смертю. Тим самим Лука демонструє владу Ісуса не тільки над природою та бісами (8:22–39), але й над хворобами та смертю. Чуда служать також для одкровення Ісуса Своїм учням – Він є Божий Месія, Якому можна повністю довіритись. Про важливість віри в Ісуса (довіри Ісусові) Лука наголошує в 8:48–50 – важливо вірити, що Ісус здатний робити великі речі. А коли Ісус діє – Він показує Своє надзвичайне милосердя, й потверджує, що учні можуть завжди покладатися на Нього. Дії Ісуса – також демонстрація Його влади та сили, які Він дає і Своїм учням посилаючи їх на служіння (опис чотирьох чудес зображених в Лк 4:31–5:11 завершується покликанням перших апостолів та дорученням Петрові – “віднині будеш ловцем людей“; після чудес у 8 розділі – 9 розділ Луки починається з того, що Ісус дає учням Свою силу та посилає їх на місію; Лука також демонструє, що чуда, які в Євангелії чинить Ісус – в Діяннях апостолів чинять Його учні).

Євангеліє засвідчує й широту «соціальної» діяльності Ісуса: лідер синагоги, дитина та хвора жінка, яка в очах ізраїльтян вважається нечистою. Для Ісуса немає різниці чи це чоловік чи жінка, дитина чи доросла людина, чистий (-а) чи нечистий (-а)…

Незвичайним виглядає інший важливий елемент: «Він (Ісус) же повелів їм (свідкам чуда) нікому не казати про те, що сталося» (Лк 8:56). Насправді тут йдеться про наступне: Ісус не хотів зосереджувати Свого служіння тільки на чудах, які Він міг вчинити. Євангельська традиція засвідчує, що тільки таке зосередження – неодноразово спантеличувало та відвертало увагу людей від правильного та глибшого розуміння особи Ісуса (Ін. 6:26; Лк. 11:27–29; = Мф. 12:38–39; = Мк. 8:11–13).

Кілька наступних висновків стосовно цього уривку та Лк. 8 загалом є важливими:

  • Чуда Ісуса, об’єднані в Лк 8:22–56, засвідчують, що Він має владу над будь-якими силами, які поневолюють людину: зовнішніми (сили природи чи демони) та внутрішніми (хвороби чи смерть).
  • Віра, – навіть така боязка як у кровоточивої жінки, – є дуже важливою та має особливу цінність, оскільки може «мобілізувати» Бога; жінка була настільки мудра, що зосередилася не на своїй хворобі, але на Ісусі й відтак її віра була більш важлива ніж її страх; в результаті вона поклалася на Ісуса; коли її cконфронтували та викрили, вона відверто сказала, що Ісус зробив їй.
  • Віра Іаїра поміж іншим вражає терпеливістю – поки Ісус «бариться» по дорозі розмовляючи з жінкою, – Іаїр вірить, – хоча інші вважають, що все втрачено; Бог має Свій час… інколи щоб досвідчити могутність Його сили – потрібно безмежної довіри та великої терпеливості.
  • Всі чотири розповіді про чуда Ісуса (Лк. 8:22–56) служачи увиразненням Його надзвичайної сили, стають сприятливою нагодою щоб «побачити» Бога, досвідчити Його спасенний дотик; сила Ісуса виявляє безсилля будь-яких «сил», які протистоять Богові та людям, – які б форми вони не приймали (катастрофи, напади демонів, хвороби, смерть), – Ісус здатний подолати їх усіх; оскільки Ісус перемагає смерть, ми починаємо розуміти, що маємо справу з Богом; усі чуда вимагають від нас одного – довіри, а ціле Євангеліє засвідчує, що Ісус є гідний довіри; те, що Ісус обіцяв, Він виконає (Лк. 1:1–4); тільки Божа сила є абсолютна – смерть не є головним (основним) завершенням людського життя; зустрітися з Ісусом та пізнати Його – означає зустрітися з Життям та пізнати Бога.

Пізнати Бога – означає відкрити для себе унікальний факт, що Він перший полюбив нас (пор. 1Ін. 4:19) й що саме Господь є той, котрий шукає мене і тебе аж поки не знайде (пор. Лк. 15:4), та що Його бажанням є утерти кожну сльозу й звільнивши нас від скорботи, плачу, смутку та болю (пор. Одкр. 21:4), дарувати нам повноту життя (пор. Ін. 10:10) та бути всім і у всьому (1Кор. 15:28).

В цю неділю на прикладі зцілення кровоточивої жінки та воскресіння дочки Іаїра, Лука засвідчує, що ти і я є дуже цінними для Ісуса, бо Він не тільки може дарувати нам більше ніж ми просимо і розуміємо (пор. Еф. 3:20), але й з любові віддав за наші гріхи Своє життя (пор. Гал. 1:4; 2:20; Еф. 5:25), й тепер сівши праворуч Отця заступається за нас (пор. Рим. 8:34), й бажає, щоб ми пізнали оцю Його надзвичайну любов, котра перевищує розум, і щоб сповнилися всякою Божою повнотою (пор. Еф. 3:19).

Автор: о. Юрій Щурко (з циклу: “Розважання над Словом Божим“)

Усе по темі: 24 неділя після П’ятидесятниці