Так буває з тим, хто збирає для себе…

Євангельський уривок двадцять шостої неділі по Зісланні Святого Духа (Лк. 12:16-21) говорить нам про використання земних благ, яке може бути мудрим або безумним. Мудре використання – багатіти в Бога, безумне – збирати для себе. Притча стверджує, що безумному нікому буде залишити свій скарб, тоді як мудрий не здатний буде його коли-небудь втратити.

З першого погляду видається, що євангельський багач не зробив нічого лихого, щоб бути названим безумним. Він отримує добрий врожай завдяки благословенню Божому та клопіткій праці. Він журиться тим, як зберегти цей врожай неушкодженим.

Він дозволяє собі на відпочинок, не будучи зажерливим щодо того, щоби ще більше нагромадити непосильною працею. Усе видається закономірним і добрим у такій поведінці. А однак Бог називає його безумним. В чому ж безумність? – В збиранні для себе. В чому глупота? – У дбанні виключно про себе. В чому засуд? – В егоїстичній певності.

Яка ж би мала бути направду реакція багача на нечувано великий врожай? – Вдячність Богові та ділення хлібом з іншими. Замість того, щоби казати: «Душе, багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись» чи не треба було сказати: «Душе моя! Дякую Богові! Маєш добра багато, щоби нагодувати багатьох голодних та творити милосердя! Працюй і багатій у Бога»? І тоді певно Бог звернувся б до багача словами іншої притчі: «Гаразд, добрий рабе» (пор. Лк. 19:17), – а не: «Безумний».

Безумством є присвятити життя збиранню земних благ для себе, а навіть для своїх дітей і внуків. Це безумство, бо життя значно перевершує засоби для нього. Безумством є намагання цілковито «забезпечити» матеріальними благами себе чи своїх близьких на ціле життя. Безумством є жити, щоб збирати земні блага та громадити їх. Безумне життя з нагромадженим безумним скарбом незмінно приводить до безумної смерті безумця.

Автор: Марія Ярема

Усе по темі: 26 неділя після П’ятидесятниці