Воля Божа

Часто кажуть, що «на усе воля Божа» – у тому числі на хвороби, війни і тому подібне. Чи потрібно тоді лікуватися або, наприклад, захищати свою країну, адже це означає виступати проти волі Божої?

Вираз «воля Божа» може відноситися до двох явищ, які слід розрізняти, – до Божого Промислу і до Божого Закону.

Промисел означає, що в Бога є задум відносно як світу в цілому, так і окремих народів і навіть окремих людей. Хоча біси і злі люди можуть опиратися Його волі, Бог заздалегідь знає про те, як вони поведуться, і враховує це у Своєму задумі. Наприклад, Іуда зрадив Спасителя по своїй злій волі – це був його власний гріховний вибір, але Бог знав, що Іуда так вчинить. Він знав, як вчинять римська і юдейська влада, первосвященик, Пилат, воїни і всі інші, і включив усі ці події у Свій передвічний задум про спасіння світу.

Таким чином, і ті, хто опирається Богові (навіть страшні лиходії, на кшталт Гітлера), зрештою служать виконанню Божих задумів. У книзі Діянь святих Апостолів, наприклад, вірні звертаються до Бога з молитвою: «“Владико Боже, Що створив небо, й землю, і море та все, що є в них! Ти устами отця нашого Давида, раба Твого, сказав Духом Святим: “Чого заметушились народи і люди задумують марне? Повстали царі земні, і князі зібралися разом на Господа й на Христа Його”. Бо справді зібрались у місті цьому на Святого Сина Твого Ісуса, помазаного Тобою, Ірод і Понтій Пилат з язичниками та народом ізраїльським, щоб зробити те, чому бути визначила наперед рука Твоя і рада Твоя» (Діян.4:24-28).

Християнин може бути твердо упевнений у тому, що, як би сили зла не опиралися Богові, останнє слово завжди залишається за Ним і що в Його задумі навіть трагічні і тяжкі події послужать для спасіння Його вірних.

Воля Божа також може означати «Божий закон» – ті обов’язки, які Бог покладає на нас. Як казав К. С. Л’юїс: «Добра людина служить Богові як син, зла, – як знаряддя». Ніхто не може зруйнувати задум Божий, але ми вибираємо, по якій бік цього задуму ми знаходимося, чи подібні ми Іуді або апостолу Петру, чи успадкуємо ми зрештою спасіння чи погибель.

Тому в будь-якій ситуації ми покликані коритися Богові. Наприклад, підтримувати своє (як і чуже) життя належним лікуванням. Помремо ми від цієї хвороби чи ні, відіб’ємося від страшного ворога чи ні, вирішує Бог, а ось коритися Богові в цій ситуації чи ні, вирішуємо ми – одне другому ніяк не заважає.

Автор: Сергій Худієв