Та, яка молиться за нас

Проповідь священика Сергія Ганьковського на свято Покрова Пресвятої Богородиці . . .

В ім’я Отця і Сина і Святого Духа

Бог, в Якого ми віруємо, – Святий. Бог, Якому ми покланяємося, – Благий. Бог, на Якого ми сподіваємося, – Любов. А це означає, що серед усього творіння, серед ангелів і людей, серед «видимих же усім і невидимих» немає нікого, хто міг би зрівнятися з Ним у милосерді і співчутті до скорботного роду людського. Святі розуміли це краще нас, тому апостол Павло з гіркотою і нерозумінням писав своїм духовним чадам у Коринф: «Хіба ж розділився Христос? Хіба Павло розп’явся за вас? Чи в ім’я Павлове ви хрестилися?» (1Кор. 1:13).

Немає нікого, хто б міг заступатися за нас перед Богом тільки тому, що Бог любить нас більше за будь-кого із заступників. Перейнявши на Себе «образ раба» (Флп. 2:7), зазнавши страшну смерть на Хресті «для нас, людей, і для нашого спасіння», Син Божий, Який став Сином Людським, «показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх» (Ін. 13:1). Не можна і подумати, що ця любов «до кінця» здатна зазнати якийсь ущерб або применшення, що Той, хто сів «праворуч Отця» потребує посередників, здатних пом’якшити Його Суд! «Хто зрозумів дух Господа, і був радником у Нього й учив Його?» (Іс. 40:13) – каже пророк.

Уявлення про те, що є якийсь святий, який здатен заступатися за грішника перед Спасителем, – щонайменше дивне.

І проте – Церква шанує святих угодників Божих, але шанує їх не як певних «богів» або «благодійників», здатних власними, так би мовити, силами врятувати і зберегти нас, а як рабів і служителів Творця, для яких молитва до Вседержителя є єдиний і жаданий спосіб існування. Для них – молитися, як для нас – дихати! І от ми просимо їх, людей «нашого роду», заступатися за нас, їх родичів по крові, які несуть на собі гіркоту первородного гріха, заступатися перед Тим, Хто, звичайно ж, не потребує жодного нагадування про милість і прощення.

Це уявне протиріччя не може мати формально-логічного вирішення, так само як і любов не може коритися жодній логіці, бо навіть ми, пропащі і не здатні любити, частіше все-таки любимо не за щось, не завдяки, а всупереч. Всупереч вигоді, розрахунку, всупереч очевидності і здоровому глузду – ми любимо і улюблені. Те, що здається безглуздим і даремним з погляду пропащого людського розуму, виявляється необхідним і обов’язковим з погляду любові, бо: «Якщо маю дар пророцтва, і знаю всі таємниці, і маю всяке пізнання і всю віру, так що й гори можу переставляти, а любови не маю, – то я ніщо» (1Кор. 13:2).

Апостол Павло, Валантен де Булонь

Так і молитва святих, що безперервно звершується там, де немає «хвороби, печалі і зітхання», ця молитва потрібна і нам, і ним, вже врятованим у Царстві Божому, бо вона сполучає в єдине Тіло Христове Церкву Торжествуючу там, на Небі, і Церкву Войовничу тут, на землі.

Знаки цієї молитовної єдності світу небесного і світу земного повсюдні! Доказам любовного заступництва святих родичів наших, їх молитовного стояння за нас нема ліку. Сьогоднішнє свято Покрову Божої Матері – ще одне свідоцтво народу Божому про те, що «Діва нині предстоїть у Церкві і невидимо за нас молиться Богу»; предстояння за нас, безрозсудних чад Своїх, усиновлених Їй біля Хреста Господнього, і є найвище служіння Цариці Небесної, є те, для чого Вона і була обрана Премудрим Промислом Божим!

Ми неспроста з року в рік наводимо собі на пам’ять події тисячолітньої давності. Нам не можна забувати про те, що ми не самотні у своїй боротьбі із злом у самих собі. У нас є заступники і покровителі, які молитвою своєю, як міцним щитом, захищають нас від нападу супостатів, а разючим мечем віри вражають хмари спокус, якими силкується полонити нас ворог роду людського.

Мати Божа на чолі сонму святих молиться про дарування кожному зі Своїх дітей мужності і рішучості в протистоянні духам «злоби піднебесних» (Еф. 5:12). Вона закликає Боже благословення і благодать Святого Духа на наші покутні зусилля, на наші малі зусилля зі спасіння власної душі від рабства пристрастям. Не осоромимо ж чистих сліз і молитовного предстояння Цариці Небесної! Не залишимо марними святі зусилля Заступниці роду людського! Амінь.

Автор: священик Сергій Ганьковський

Усе по темі: Покрова Пресвятої Богородиці