“Тоді приходить Ісус з Галилеї на Йордан до Іоана хреститися від нього. Іоан же стримував Його і говорив: мені треба хреститися від Тебе, і чи Тобі приходити до мене? Але Ісус сказав йому у відповідь: облиш нині, бо так належить нам виконати всяку правду. Тоді Іоан допускає Його” (Мф. 3:13-15).

Зараз багато говорять про це свято, особливо про ту воду, в якій хрестився Господь Ісус. Але мені хочеться говорити про Того, Хто входив у цю воду.

Що ж збентежило Іоанна? Адже він усе робив за Божою волею, а не від себе. Проте з появою Ісуса в його служінні відбувається несподівана заминка. Ісусу навіть доводиться переконувати його продовжувати свою справу. Служіння Іоанна полягало в хрещенні тих, хто кається, щоб підготувати їх серця для прийняття Господа. Іоаннове хрещення – це видимий знак невидимого покаяння. Зніяковіння Іоанна можна зрозуміти, якщо звернути увагу на те, що перед ним з’явився не грішник, а святий і непорочний Син Божий. Йому ні в чому каятися. Тим більше, навіщо хрестити Того, Кому не потрібно каятися. Іоанн опинився перед непростим завданням. Апостол Петро говорив про хрещення, що це “обіцяння Богові доброї совісти” (1Пет. 3:21). Але обіцяють зазвичай те, чого доки немає в наявності. Обіцянка нерозривно пов’язана з надією на майбутнє. Проте добра совість була властива Ісусові спочатку. З якого боку ні поглянь, здається, що водне хрещення, яким хрестив Іоанн, у даному випадку не підходило. Але Ісус підбадьорив Іоанна і переконав продовжувати свою справу. Чому ж Ісусові належало хреститися? Таких причин було, принаймні, три.

1. Перша причина хрещення Месії вказана в Євангелії від Іоанна. От як про це говорить Іоанн Хреститель: “Я не знав Його; але прийшов хрестити водою для того, щоб Він явився Ізраїлеві” (Ін. 1:31).

Господь Ісус був публічно явлений народові ізраїльському як Месія саме через водне хрещення. Коли Ісус вийшов з вод Йордану, на Нього у вигляді голуба зійшов Дух Святий, що послужило знаком для Іоанна Хрестителя, за допомогою якого Бог вказав йому Месію. І не лише це. Сам Отець Небесний промовив громовим голосом ізраїльтянам, які зібралися на Йордані: “Це є Син Мій Улюблений, в Ньому Моє благовоління” (Мф. 3:17). Таким чином, хрещення дало Ісусові можливість відкрито почати Своє публічне служіння, щоб ніхто не сумнівався в Його обранні і помазанні.

У зв’язку з цим згадується цікавий випадок з життя Апостола Павла. Перебуваючи під арештом, він на свій захист послався саме на цей факт: “Бо знає про це цар, перед яким і кажу сміливо. Я не вірю, що від нього було щось з цього приховано: бо це не в кутку відбувалося” (Діян. 26:26).

У тому і полягає сила Євангелія, що це не якась секретна масонська книга, але це відкрита книга, відкрите вчення, яке Господь Ісус проповідував відкрито. Коли Його били перед первосвящеником, то Він сказав з відвагою: “Я говорив світові відкрито; Я завжди навчав у синагогах і в храмі, де завжди юдеї сходяться, і таємно не говорив нічого. Чого запитуєш Мене? Запитай тих, які чули, що Я говорив їм; ось ці знають, що Я говорив” (Ін. 18:20,21).

2. Друга причина хрещення Месії.

“Невже не знаєте, що всі ми, що хрестилися в Христа Ісуса, у смерть Його хрестилися?” (Рим. 6:3).

Зрозуміло, що ми хрестилися в Його смерть. А в чию ж смерть хрестився Він Сам? Адже Він у той час був ще живий. Але пророче служіння нашого Господа якраз і починалося зі свідоцтва про ту смерть і про те воскресіння, яке Йому належало зробити. Тут потрібно мати на увазі, що пророцтва можуть виражатися не лише словесно, але і через певні пророчі дії. Наприклад, пророк Агав у Кесарії передбачив арешт Апостола Павла за допомогою його поясу (див. Діян. 21:10-11). Наше водне хрещення умовно зображує нашу смерть для гріха і воскресіння для нового, безгрішного життя. Хрещення Ісуса теж означало смерть, але тільки за наші гріхи, які Він повинен був прибити до Голгофського хреста. Так Господь, починаючи Своє служіння, за допомогою водного хрещення чудесно засвідчив про Свою Голгофу.

3. Третя причина хрещення Месії.

“Я є путь, і істина, і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене” (Ін. 14:6).

Ісус став для нас шляхом спасіння і прикладом для наслідування. Він проклав шлях нового служіння, почав його з водного хрещення і дав нам приклад, як його звершувати. Про водне хрещення нерідко сперечаються, посилаючись на розіп’ятого розбійника, який отримав спасіння, не будучи хрещеним. Але слід сказати, що розбійник, врятований на хресті, пішов у небо прямо з хреста. Його ноги більше не ступали по цій грішній землі. Нам же ще належить пройти свій земний шлях і зробити це потрібно так, як показав нам Господь. Ці слова записані для нас: “За прикладом Святого, Який покликав вас, і самі будьте святі в усіх вчинках” (1Пет. 1:15).

Наша святість полягає в тому, що ми намагаємося наслідувати приклад Ісуса Христа. Спотворюючи і не приймаючи Його хрещення, ми стаємо самоправедними, а наша власна праведність, як писав пророк Ісая, подібна до забрудненого одягу (див. Іс. 64:6).

На закінчення слід сказати, що водне хрещення – це подія, яка буває в житті християнина лише один раз. Господь Ісус Христос Своїм прикладом освятив цей факт нашої духовної біографії, зробивши його дивним і незвичайним. Давайте ж рівнятися на Христа, щоб не заблукати в цьому світі і не збитися з прямого шляху спасіння. А Йому нехай буде слава навіки. Амінь.

Автор: Михайло Бурчак

Усе по темі: Богоявлення