Чому ми прийдешній Страшний Суд стали чекати лише з жахом, втративши передчуття радості Зустрічі? За останні роки щось помінялося в головах християн, і ми стали чекати не Христа, а антихриста. І боятися жахливого.
Причина цього – у неправдивому почутті, яке народилося в нашій Церкві в дев’яностих роках минулого століття. Тоді з’явилася маса якихось видань із серії “Антихрист у Москві”, “Пророцтва старців про антихриста” і так далі. Тема антихриста як якогось православного трилера була тоді дуже актуальною. У результаті люди стали чекати не Христа, а антихриста, і страх перед ним відтіснив найбільшу радість очікування Другого пришестя Христового.
Антихрист став розумітися нами як якесь надсвітове чудовисько, яке за своєю силою, могутністю практично дорівнює Богові. Хоча апостол Іоанн Богослов говорить про те, що антихрист давно явився у світ. І взагалі-то ми зустрічаємо реальних апокаліптичних антихристів в історії людства мало не кожне покоління і, напевно, точно – кожне століття. Згадайте Нерона, якого Церква в той час явно ототожнювала з антихристом і навіть ім’я його прочитувала як три апокаліптичні шестірки.
Кожен історичний період давав світу свого антихриста. Антихристом був Наполеон (так його і визнавала Церква в той час), без жодного сумніву справжнім антихристом був Ленін, Сталін, Гітлер… Такі антихристи ще з’являтимуться в нашому житті. Більше того, той антихрист, який явиться наприкінці часів, не дуже сильно відрізнятиметься від усіх попередніх. Ну, хіба тільки буде більш технічно “підкований”, що дасть йому можливість творити “дива”. А в іншому – той же Сталін, Нерон, Пол Пот, і інші, які ставили себе на місце Бога, змушували людей їм поклонятися, – через диктат, репресії, зречення Бога і приниження людської гідності.
Так що значно страшніше за те, що було в історії людства, вже уявити важко. Християни ніколи цього не боялися, вони розуміли, що антихристи приходять і йдуть, а Христос перебуває в усі часи.
Автор: протоієрей Алексій Умінський