Сьогодні за календарем вже сиропусна неділя. Вона завершує наше приготування до Великого посту. Євангеліє цієї неділі своїм змістом підсумовує всі духовні поради цього приготування під час усіх попередніх неділь і вказує на основне завдання посту: це передусім внутрішня переміна людини, зміцнення зв’язку з Богом, котрі приведуть нас до основної мети посту і мети всього життя – з’єднання з Воскреслим Христом.

У цій недільній Євангелії Ісус Христос навчає, що піст не означає: нічого не їсти, не пити, не танцювати. Це було б дуже спрощене і примітивне розуміння посту. Піст, який ми починаємо завтра, не є якимось дієтичним ритуалом. Стримання в їжі є знаком того, що ми відмовляємося від всього, що нас робить спільниками в ділах злого духу. Справді постити, означає покинути його діла темряви та стати учасниками Божого життя любові.

Правдивий піст, це зміна серця людини, його відкритість на Бога і ближніх в дусі любові. Цю зміну духу Ісус подає у вигляді двох образів: намастити голову – тобто просвітити розум, наповнитись Божим світлом правди, Його дарами; умити лице – означає, що внутрішня зміна душі повинна проявитися також на зовні людини, у її вчинках, має відбутися зовнішня зміна поведінки, потрібно творити діла любові і милосердя, як знак справжньої подібності до Бога душі і тіла.

Зміна життя залежить від зміни духу, моралі людини, як казав Христос: „Від повноти бо серця говорять уста” (Мф. 12:34). Проявами нового духу людини є скромність бажання, щирість, відкритість, покаяння, діла любові. Це наново віднайти роль і місце Бога у своєму житті. Зміна духу, це зміна мотиву вчинків: християнин повинен навчитися керуватися у житті не духом користі чи страху, а любові Бога і добра душі.

Ще одною важливою умовою і ознакою зміни серця, про яку згадує Христос, є прощення, тобто звільнення душі від тих внутрішніх перешкод (гніву, заздрості, підозри і т. д.), які порушують цю відкритість душі перед Богом, порушують доступ Божої ласки до неї і не дозволяють змінювати наше життя.

Тому прощення нам потрібне не для того, що без нього Бог нам не зарахує Великого посту, але задля власного добра, освячення, відкритості на Бога і Його ласку, яка дає силу до духовної боротьби.

А обновлення, відкритість душі на Бога дає людині в кінці посту особливий скарб, дар Воскреслого Христа – джерело нового вічного життя.

Отож Великий піст є найкращою нагодою для обновлення душі. Це час переміни, навернення, обнови на краще. Це час молитви за себе, за інших, за народ і Церкву, просити прощення для себе, а також прощати іншим. Свята Церква у цьому часі буде безнастанно стукати до наших сердець, торкатися струн сумління кожної людини, щоб примирити її з Господом Богом через щиру Святу Сповідь.

Скористаймося із цього важливого часу, який кожного року приходить до нас, щоб очистити наші душі, щоб ми всі стали гідними дітьми Божими і спадкоємцями щасливої вічності! Амінь.

Автор: о. Михайло Чижович

Усе по темі: Сиропусна неділя