В ім’я Отця і Сина і Святого Духа

Сьогоднішню неділю в богослужбовій практиці, називають Прощеною. У Євангелії Ісус звертається до нас такими словами: «…якщо ви прощатимете людям провини їхні, то простить і вам Отець ваш Небесний. А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших… Коли ж постите, не будьте сумні, як лицеміри, бо вони потьмарюють обличчя свої, щоб показати людям, що постять вони… Не збирайте собі скарбів на землі… збирайте ж собі скарби на небі, де ні черв, ні тля не точать… бо де скарб ваш, там буде й серце ваше…».

Ось, завтра починається Великий піст. Кожен, проведе його по своєму. Дуже відрадно, що все більше і більше людей дотримуються посту, відзначаючи його благотворний вплив на здоров`я і на життя в цілому. Уже не плоть керує нами, вимагаючи смачної скоромної їжі, тепер ми їй говоримо: „Ні, ти будеш споживати ту їжу, яку я тобі дозволю”. І це, вже велика перемога духу над тілом. І я вітаю всіх, хто досяг успіхів на цьому шляху. Але, давайте будемо рухатись далі, до вищого духовного рівня. Щоб піст наш був не тільки тілесний, але що дуже важливо, був піст духовний, тобто удосконалений, який би підносив нас, до вищого духовного стану. Що це означає? Насамперед, хто постить, хай не осуджує того, хто не постить. Не треба думати: “От, він не постить, який він поганий, грішний”. Це не наша справа – когось осуджувати. Нам би від своїх гріхів очиститись. І ось, у цей благодатний час посту, коли дух бере владу над плоттю, не потрібно шукати когось, подумаймо найперше за себе. Чи не згрішили ми, насамперед, перед своєю родиною, чи не скривдили старих батьків, чи завжди були добрим прикладом для своїх дітей? Ми всі грішимо один перед одним; чоловік перед жінкою, жінка перед чоловіком. В трудовому колективі, з сусідами, виникає безліч ситуацій, що провокують на гріх. Ось над цим потрібно працювати – насамперед, викорінювати зло в собі. А зло, є в кожному із нас. В однієї людини більше зла, в іншої – менше. Гнів, заздрість, ненависть, самохвальство, байдужість, п`янство, тютюн, наркотики – це далеко не повний перелік зла, тенета якого розповсюдились серед нас. Повірте, це можна перемогти за словами Ісуса Христа – постом і молитвою. Я не маю на увазі зменшення зла, я говорю про його цілковите викорінення. Згадаймо, як ростуть будяки на необробленому ґрунті. За літо виростають високі, пишні і цвіт викидають, наче корони на своїх головах. Хоч ми їх скосимо чи зріжемо, якщо корінь залишиться, вони швидко розростуться знову. Так і з гріхами буває. Притаїться гнів у душі і чекає сприятливого часу. Тільки ситуація складеться на його користь, він заполонить душу і людина в люті виллє свій гнів на чиюсь голову. Тому, треба поставити собі за ціль, не пригашувати у собі гріхи, а рішуче викорінювати. Звичайно, це справа не легка і швидко не робиться. І повірте, самим нам з гріхами не справитись. Тільки з Божою допомогою, через покаяння, молитви, пости, крок за кроком ми можемо досягти успіху.

Також звертається до нас Ісус – збирайте скарби на небі. Що ж це за скарби? Насамперед, це добрі справи. Піклування про рідних і близьких, допомога тим, хто цього потребує. Є ще безліч добрих вчинків, які чекатимуть нас на небесах. Згадаймо святих подвижників. Їм не були потрібні матеріальні блага. Вони духовними подвигами досягали такої Божої благодаті, що були дуже щасливі, незважаючи на холод, голод, інші недоліки. Звичайно, одному важко боротися, а коли разом, у спільній молитві, тоді набагато легше. Тому і збираємось на Божі служби, черпаємо Євангельську науку, і з Божою допомогою надіємось спасти свої душі, щоб унаслідувати Царство Небесне.

І ось тут, хочеться сказати про найважливіше. Якщо хочемо досягти успіху і очиститись від гріхів, насамперед, маємо простити ми всім, хто б нам якої кривди не заподіяв. Таку умову ми читали в сьогоднішній Євангелії. Адже образа, яку ми тримаємо на свого ближнього, зовсім не допомагає нам жити – навпаки, повсякчасно отруює наше життя, збільшуючи тим самим заподіяну кривду. Отже, даючи нам настанову прощати кривдників наших, Господь насправді піклується про нас, розповідаючи, яким чином ми можемо звільнитись від гріхів і здобути Його рясні благословення. Амінь.

о. Леонід Лотоцький з книги «Життєва стежина»

Усе по темі: Сиропусна неділя