Неділя Сиропусна

Початку Великого посту передує безпосередньо Сиропусна неділя (назва неділі пов’язана з тим, що входимо у строгий піст, у якому колись не дозволено було також вживання сиру та інших молочних продуктів за винятками певних днів). У цю неділю в читанні Апостола та Євангелія зустрічаємо пояснення власне правдивого посту. «Знаючи час, що вже пора нам від сну встати», – пише ап. Павло (Рим. 13:11). Власне піст наче змушує нас прокинутися зі сну недбальства і лінивості, закликає нас чувати і прокинутися до світла, а не спати у темряві: «Відкиньмо діла темряви і зодягнімось у зброю світла» (Рим. 13:12).

Далі апостол впевнено відкидає неправильне розуміння посту: піст покликаний через певну стриманість наблизити нас до Бога, а не віддалити від Нього через нестриманість наших суджень: «Хто їсть, не зневажай того, хто не їсть; і хто не їсть, не осуджуй того, хто їсть, тому що Бог прийняв його» (Рим. 14:3). Будь-який осуд нашого ближнього чи інший який гріх робить наш піст непридатним і непотрібним. «Хто ти, що осуджуєш чужого раба?» – слушно запитує великий апостол народів (Рим. 14:4). Піст покликаний допомогти нам заглибитися у себе, щоб віднайти там Бога, а не заглиблюватися у провини інших людей чи занурюватися у безодню власних гріхів. Євангельський уривок неділі вимагає від нас ще більшого: не лише не судити брата, але прощати йому: «А коли не будете прощати людям провин їхніх, то і Отець ваш не простить вам провин ваших» (Мф. 6:15). Неділю Сиропусну власне ще називають неділею прощення, оскільки у цей день в особливий спосіб перепрошуємо один одного за будь-яку образу, свідому чи несвідому. Євангельський заклик прощати один одному є передумовою посту, інакше піст не матиме жодного значення. Христос закликає нас постити нелицемірно, не на показ людям, але в тайні Отцеві, з радістю духовної користі, а не з сумом необхідності стриманості у насолодах, правдиво, а не фальшиво, щоб отримати правдиву і вічну нагороду, а не фальшиву і дочасну (пор. Мф. 6:16-18).

Неділя Сиропусна в нашій літургійній традиції також пригадує нам вигнання Адама і Єви з раю через гріх непослуху. Відновлюємо таким чином у пам’яті первісний переступ, через який гріх і смерть полонили світ, щоб пройшовши шлях Чотиридесятниці (так називаємо ще час Великого посту), дійти до світлого дня, у якому життя і воскресіння огортає світ через Господа нашого Ісуса Христа.

Автор: Марія Ярема

Усе по темі: Сиропусна неділя