Господь може зробити все… будь-яке чудо. Він постійно творить чудеса… Найбільш промовистими, але часто найменш помітними й найменш усвідомленими чудами є сотворений світ, я і ти, та Його Страсті і Воскресіння з великої любові до тебе і до мене. Ця любов настільки велика, що за словами Ісаї “Він (Ісус) узяв на Себе наші немочі і поніс наші хвороби; а ми думали, що Він був уражений, покараний і принижений Богом. Але Він укритий виразками був за гріхи наші і мучимий за беззаконня наші; покарання світу нашого було на Ньому, і ранами Його ми зцілилися” (53:4-5). Тому псалмопівець закликає: “Благослови, душе моя, Господа і не забувай усіх добродійств Його. Він очищає всі беззаконня твої, зціляє всі недуги твої. Він звільняє від тління життя твоє, вінчає тебе милістю і щедротами. Він виконує благі бажання твої: оновиться, подібно орляті, юність твоя” (Пс. 102 (103):2-5).
Марко запрошує своїх читачів спромогтися на інші, – на перший погляд незначні, але насправді надзвичайно важливі (та можливі!) чуда, які потрібні для того, щоб Господь міг творити ще більші чуда. Цими чудами є здатність бачити, дарувати час, любити, співчувати, виявляти милосердя до всіх, хто цього потребує, а разом з усім вище переліченим (і всім не переліченим!) – довір’я до Ісуса, та впевненість, що Він може відповісти на всі наші прохання та що саме Він є той, кому можемо принести всіх зранених, розслаблених, відкинутих, самотніх, й отримати зцілення; принести страх, непевність, сумніви та розчарування, а відійти потішеними та умиротвореними; принести в сердечній молитві та в спосіб не менш радикальний ніж це зробили четверо друзів розслабленого…
В Мк. 10:45 Ісус сам пояснює суть Своєї місії: «Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати душу Свою за визволення багатьох». Він хоче послужити всім – насамперед тим, які не мають нікого, хто їх привів би (привіз, приніс) до сучасного дому Отця, – храму, парафіяльної спільноти, – які в значно більшій мірі покликані бути домом молитви для всіх народів (пор. Мк 11:17; цікаво, що подія, про яку йдеться в сьогоднішньому євангелії, правдоподібно відбувалася в домі Ісуса в Капернаумі), в якому кожна людина є люблена та бажана своїми братами і сестрами. Зрештою, Господь хоче мати Свій дім насамперед у серці тих, хто найбільше зранений та самотній. Для того, щоб це зробити, Він потребує допомоги кожного з нас. Важливо усвідомлювати, що Він налаштований дуже серйозно – Втілення, Смерть і Воскресіння, – є найкращими підтвердженнями для цього.
Для мене і для тебе залишається роль одного з цих чотирьох, про яких згадує Марко в Євангелії цієї неділі…
Автор: о. Юрій Щурко (з циклу: “Розважання над Словом Божим“)
Усе по темі: 2 неділя Великого посту