Триває час Великого Посту – покути і покаяння, духовної обнови християн постом і молитвою. Піст позначений певною сумною атмосферою, коли ми роздумуємо над упадком Адама і Єви, власними гріхами, над злом у світі, яке часто є наслідком людських гріхів. Перегляд свого духовного життя, стану душі ми робимо у світлі найбільшої події року – Пасхи Христової. Ми пригадуємо собі, як гріх позбавив людство щастя в раю, як Божий Син Своїми стражданнями і смертю відкупив нас з неволі гріха і смерті.
Кожного року в часі посту ми святкуємо радісне свято Благовіщення Пресвятої Богородиці. Хоча піст і Благовіщення різні за своїм характером: піст наповнений покаянням, а Благовіщення радістю, однак ці дві події є близькі до себе за своїм духом. Адже вони тісно пов’язані з Божою таємницею спасіння. Піст приготовляє нас до найважливішого Божого кроку в ділі спасіння: страждань, смерті і воскресіння Ісуса Христа, які відкрили нам дорогу до неба. Благовіщення Богородиці розпочало безпосереднє здійснення Божого плану спасіння людини. У цей день Божий Сина силою Святого Духа зачався в лоні Пречистої Діви Марії, а невдовзі народився як людина.
Подія Благовіщення показує нам черговий крок Бога до людини. Хоч людина через гріх віддалилася від Бога, відкинула Його від себе, та Господь перший робить крок до людини, починає виправляти її гріх. А тоді запрошує людину до співпраці, участі у цій таємниці любові. Благовіщення Марії ще раз пригадує нам про готовність Бога зажди допомагати нам у житті. У ньому ми бачимо три важливі для нас речі:
- За посередництвом ангела Гавриїла Господь приносить Марії радісну вістку про прихід Месії. А це означає, що Бог перший пропонує нам допомогу, старається допомогти у різних ситуаціях, як пише євангеліст Лука: „Був посланий від Бога ангел Гавриїл у галилейське місто, яке називається Назарет, до Діви, зарученої з мужем на ім’я Йосиф, з дому Давидового” (Лк. 1:26,27).
- Перше, ніж подати нам умови допомоги і обов’язки, Господь запевнює Свою присутність з нами і опіку, щоб пробудити в нас довіру до Себе словами: „Радуйся, Благодатна! Господь з Тобою, благословенна Ти в жонах” (Лк. 1:28). Цим Він показує Свою близькість до нас, що сприймає нас як приятелів, а не рабів, як говорив Ісус: „Не називаю вас більше рабами, бо раб не знає, що робить господар його; а Я назвав вас друзями, тому що сказав вам усе, що чув від Отця Мого” (Ін. 15:15). І це ставить перед нами важливе запитання: „Якщо я хочу допомоги від Бога, що роблю, щоб бути близько Нього? Чи стараюся не тільки не мати гріхів, а переживати взаємні стосунки, як близьких осіб?”
- Пропонуючи Свою допомогу, Бог очікує згоди волі людини. Він нічого не робить за нас, чи без нас, не чинить жодного насилля над нами, а хоче взаємної співпраці, як знаку любові і довіри за прикладом Марії. Марія вповні згодилася з Божою волею, через що стала Матір’ю Божого Сина і отримала можливість випрошувати в Бога різні ласки для людей. Розуміння Божої волі і успіх такої співпраці Господь запевнює дією Святого Духа, як це сказав Марії: „Дух Святий зійде на Тебе, і сила Всевишнього осінить Тебе” (Лк. 1:35).
Із роздумів над подією Благовіщення Пресвятої Богородиці, цим Божим способом запрошення Марії стати Матір’ю Божого Сина, виразно бачимо, що тільки співпраця людини з Богом зажди запевнює успіх і приносить найкращі плоди.
Тож святкуючи сьогодні свято Благовіщення Пречистої Діви Марії, піднесімо до Неї свої серця і молитви з великою довірою. Звернімося до Неї, благаючи, щоб Вона випросила в Господа Бога ласк і благословення для нас і нашого побожного народу. Ідімо зажди до Матері Божої і покладаймо свої надії, що Вона нам допоможе перенести всі труднощі і клопоти щоденного життя. Амінь.
Автор: о. Михайло Чижович
Усе по темі: Благовіщення Пресвятої Богородиці