Шлях від темряви до світла – також твій шлях?

Розмова Христа із Самарянкою, Аннібале Карраччі

Зустріч Христа із Самарянкою не була легкою. Відразу відчутна неприязнь жінки до чужинця та її зверхність, навіть, як до чоловіка. Така поведінка може свідчити лише про те, що самарянка мала чи перейняла від інших гіркий досвід минулого, який дуже сильно впливав на її поведінку.

Ранити може той, хто сам був і є зранений, хто знає силу болю і знає, що цим може захистити себе, навіть якщо це буде ціною страждання ближніх.

Наш досвід залишається в пам’яті

Досвід – це наші пережиття, наші прожиті вчинки і ситуації. Досвід – це також те, що перейняли від наших предків і те, що передаємо нашим нащадкам. Досвід – це здобуток, результат наших зусиль і стремлінь.

Досвід, як і результат наших вчинків, буває – позитивним і негативним. Кожний досвід залишає свій слід: добрий і поганий. Добрий досвід нас спонукає до відкритості, скріплює віру та надію і врешті створює атмосферу впевненості та бажання продовжувати почате, або ж почати нове. Негативний залишає страх, закритість, невпевненість і упередженість.

Досвід – це наша пам’ять про прожите минуле. У пам’яті зберігаємо все і при потребі наша пам’ять нам «нагадує» про те, як повестися в даних ситуаціях. Часто ми просто копіюємо нашу поведінку із свого минулого, або ж від чужого, набутого досвіду. Думаємо, що так найпростіше і найшвидше. Деколи здається, що просто не вистачає часу на довгі роздуми, а деколи і немає бажання мучити себе новизною чи якимись припущеннями.

Жінка-самарянка має свій досвід, що змінюється від зустрічі із Месією

Неприязнь і обережність самарянки до чоловіків розуміється згодом, адже «мала п’ять чоловіків і цей, що тепер не є її чоловіком». Можемо припустити, що жінка втратила довіру через свій негативний досвід, який мала в минулому. Тепер, зустрівши Христа, вона знову відкривається і стає вільною.

Звільнюється від досвіду її предків, які наказували із «чужинцями не мати нічого спільного», бо юдеї не пристають із самарянами. Переступає ці дивні закони і отримує визволення з них, досвідчує правду і отримує свободу. Більше того, запрошує інших, щоб Христос зробив із ними теж саме.

Наша зустріч із Христом змінює наше минуле, змінює нашу пам’ять. Так є також з тобою?

На цьому прикладі жінки-самарянки можемо побачити і своє життя, яке також наповнене досвідом: як добрим, так і негативним.

Наш досвід може зітнутися із наукою, істиною Христа і почнеться діалог, де буде мабуть також протиріччя, суперечка і пошук правди. Який буде з цього твій досвід? Чи зміниться твоє життя від нового досвіду? Чи зміниться (або доповниться) твоя пам’ять?

Наука Христа – це світло, що просвічує кожну людину, незалежно від того, який у неї був досвід.

Це світло змінює і очищує нашу пам’ять. Наше прожите життя насправді далі продовжує жити в нашій пам’яті в наших звичках. Складається враження, що ми його немов кілька разів повторюємо, хоч кажемо «день на день не подібний». Якщо ходимо по колу, то ми не йдемо вперед, хоч складається враження, що рухаємось прямо.

Жінка залишила глечик і вернулась, але з «водою»

Слова Христа про «воду живу» сповнюються на Самарянці, бо вертається без глечика, але наповнена «живою водою». Зачерпнула цю воду слухаючи Спасителя і приймаючи Його світло.

Цим прикладом вона спонукає нас свідчити іншим, що є Той, Який знає всю правду про нас, яка нас визволить. Його потрібно зустріти і зачерпнути «живу воду».

Автор: о. Віталій Тарасенко

Усе по темі: Неділя про Самарянку