Оповідання євангеліста, яке ми щойно чули, часто стає серйозним каменем спотикання, каменем спокуси в тих, хто тільки знайомиться з євангельським вченням. Насправді: чи не є крайнім максималізмом вимога від людини, як абсолютної умови слідування за Христом, залишити усе, що дорого: близьких, батьків, дітей, дружин, чоловіків, тобто саме життя?

На перший погляд, дійсно, такий максималізм здається невиправданим, але якщо уважно вдивитися в текст сьогоднішнього Євангелія і згадати те, що було зовсім нещодавно — а нещодавно була бесіда з багатим юнаком, де Господь рішучим помахом вибиває ті підпори, на яких намагалося триматися благочестя Його учнів, – то ситуація стає дещо іншою.

Виявляється, Богу наша жертва, як спроба відірвати частину свого життя і передати його Богові, з надією на те, що таким чином ми з Ним зможемо домовитися, така жертва Богові не потрібна. Бог перебуває у вічному достатку і в нескінченному блаженстві, і Його життя від наших так званих «пожертвувань» абсолютно не залежить. Богу потрібні не частини нас, а ми самі цілком.

Бог шукає наше серце, Бог хоче, щоб ми жили не хибними цінностями, якими б високими, красивими і благородними вони нам не здавалися, а жили істинними цінностями: Його любов’ю, Його красою, Його премудрістю. Але як тільки в нас з’являються в житті хибні опори, ми розповзаємося, нам бракує внутрішньої сили і сили зберігати от цей духовний тонус цілісного і нероздільного перебування перед Богом.

Адже найголовніша заповідь, яка дана Самим Господом Богом в законі Мойсеєвому максимально проста: «Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всією думкою твоєю». Що це означає? – Це означає, що єдиний нормальний, здоровий стан людини – це коли увесь розум, уся воля і всі почуття постійно спрямовані до Бога.

От про що сьогоднішнє Євангеліє, а зовсім не про те, що ми повинні спочатку зненавидіти все оточення, і тільки після цього думати, що зможемо набагато сильніше полюбити Бога, ніж тих, кого зненавиділи. Навпаки: до тих пір, поки ми не навчимося вибудовувати свої стосунки з близькими, нам краще навіть і не намагатися осмілюватися говорити Богу слова про любов.

Автор: протоієрей Павло Великанов

Усе по темі: Неділя Всіх Святих