Фомина неділя

Дорогі брати і сестри!

Є в одного американського письменника, Ернеста Хемінґуея, чудовий художній образ, винесений у назву книги: «Свято, що завжди з тобою». Саме цей образ можна застосувати і до свята, яке проминає – великоднього свята. Бо справді, вже ніби минулося перше піднесення великодніх свят, вчора завершився Світлий тиждень. Тим не менше, це свято живе в Церкві і Церква живе Великоднем.

Увірування Фоми, Дмитро Хомяков

«А якщо Христос не воскрес, то віра ваша марна», – так говорив апостол Павло (1Кор. 15:17). Саме воскресіння Христове надихає Церкву благодатним віянням Святого Духа, принесеним завдяки воскреслому Христові. І про це сповіщає сьогоднішній уривок Євангелія від Івана (Ів. 20:19-31). Але він несе в собі і певне застереження для кожного з нас, адже розповідає про сумніви, які з’явилися в одного з найдіяльніших апостолів – апостола Фоми, людини такого скептичного розуму, який високо цінується сучасною цивілізацією.

Справді, життя нас привчає бути скептиками, не довіряти слову, намагатися перевірити чуже слово дослідно. І в багатьох випадках це дає добрий ефект. У нашому повсякденному житті, як і в житті суспільному, не можна вірити слову, не підкріпленому вчинками. Але коли ми маємо віру в Христа, то дістаємо той чинник для перевірки правдивости слів і вчинків іншої людини, якого бракує людям невіруючим.

Дуже часто людина, яка втрачає віру в Бога, стає легковірною. Бо вона все одно потребує якихось орієнтирів для руху через життя. Вона потребує власної віри і творить її: творить фантастичну віру у своїх великих і малих божків, ідолів, творить міфи, щоб потім знов і знов відмовлятися від них, руйнувати, а потім створювати натомість нові.

Ми пережили одну з найстрашніших сторінок в історії нашої країни, коли опанована соціялістичним міфом значна частина наших співвітчизників увійшла в число творців імперії зла. Той час проминув. Але як хочеться нам знов і знов творити якісь нові, часом досить вульгарні міфи! Міфи, які допомагають нам створювати передвиборчі платформи, рекламні ролики, образи доброчинців зі святковими дарунками в руках.

Христове слово дає нам твердий вимір до правдивости слів – вимір Євангелія. «Нехай буде слово ваше: так – так; ні – ні, а що зверх цього, те від лукавого» (Мф. 5:37), – лунає із Євангелія. «Бо прийде Син Людський у славі Отця Свого з ангелами Своїми і тоді віддасть кожному за ділами його» (Мф. 16:27), – попереджає нас Господь і водночас вчить, щоб і ми самі перевіряли правдивість слів інших людей за їхніми вчинками. Вірити Євангелію – означає неодмінно перевіряти слова інших людей, вміти ставитися критично до різного роду політичних платформ, порожніх обіцянок, до тих ілюзорних повітряних замків, які нам пропонують у зламні періоди історії.

Бути людиною віруючою зовсім не означає бути легковірною. Навпаки. Вірити в Бога – значить перевіряти цією вірою кожне слово, почуте нами від людей, кожну обіцянку, яка приходить до нас із зовнішнього світу. Вірити в Бога – значить відстоювати правду і бути нетерпимими до брехні, не приймати її самим і не поширювати її, відстоювати непохитність євангельської – прозорої і чистої – істини. Саме до цього закликає нас Христос. І коли Він дає можливість торкнутися Фомі Своїх ран на пробитих цвяхами руках і до рани, пробитої списом (Ін. 20:27), то нам Він дає набагато більше: Він Сам віддається нам, щоб посилити відчуття Його постійної присутности – віддається Своїм тілом і кров’ю в Таїнстві Євхаристії.

Цінуймо це. Бо, прийнявши Самого Христа, воцерковившись через хрещення і миропомазання, ми стаємо причетними до ґрона святих апостолів, до яких приходить Ісус, даруючи їм благодать Святого Духа. А отже, ми наділяємося і місією апостолів – боронити правду Христову в світі. Правду, яка ґрунтується на вірі в Христа, на вірі в Євангеліє. На вірі у свято, що завжди з нами, – воскресіння Христове! Амінь.

22 квітня 2012 року

Автор: архієпископ Ігор (Ісіченко)

Усе по темі: Неділя про Фому