Текст:

У всім відомій Господній молитві «Отче наш» містяться знання, які вкрай необхідні для правильних стосунків з Творцем і з ближніми, тобто людьми, які перебувають навколо нас, при чому немає різниці: подобаються вони нам чи ні. Саме тому Господь включив у текст молитви наступне речення: «І прости нам довги наші, як і ми прощаємо винуватцям нашим» (Мт. 6:12).

Також, щоб уникнути іносказань, Спаситель дав наступне пояснення: «Бо як людям ви простите прогріхи їхні, то простить і вам ваш Небесний Отець. А коли ви не будете людям прощати, то й Отець ваш не простить вам прогріхів ваших» (Мт. 6:14,15). А про те, яка доля очікуватимете людину, якщо вона не простить гріхів-боргів ближньому, Господь розповів у притчі про немилосердного боржника.

Згідно притчі, один цар захотів провести облік, під час якого виявилося, що один нещасний «винен був десять тисяч талантів» (тобто захмарні кошти). «А що він не мав із чого віддати, наказав продати його, і його дружину та діти, і все, що він мав, і заплатити» (Мт. 18:24,25). Приречений же впав до царських ніг і благав: «Потерпи мені, я віддам тобі все!» (Мт. 18:26).

Що ж зробив цар? – Змилосердився, «і звільнив його, і простив йому борг» (Мт. 18:27). Як, напевно, ви вже здогадалися, під царем тут мається на увазі Господь, Який так само прощає наші численні гріхи, коли ми каємося в них.

А що ж зробив колишній боржник? – За нагоди він «всадив до в’язниці» свого співтовариша, «що був винен йому сто динаріїв» (просто дрібниці в порівнянні з його власним боргом), попри те, що той благав відстрочки платежу.

Якою була реакція царя на таке немилосердя з боку прощеного боржника? «І катам його видав, аж поки йому не віддасть всього боргу» (Мт. 18:34).

«Так само й Отець Мій Небесний учинить із вами, коли кожен із вас не простить своєму братові з серця свого їхніх прогріхів» (Мт. 18:35), – так підсумував цю притчу Господь наш Ісус Христос.

Братство Vita

Усе по темі: 11 неділя після П’ятидесятниці